Портрет успешного менеджера по туризму

Автор: Юлия Алексеева (соучредитель туристической компании «ZABUGOR.COM», предприниматель, общественный деятель, писатель, эксперт в туристической индустрии, консультант по управлению, член Экспертного Совета при Комитете Верховной Рады Украины по вопросам молодёжной политики, спорта и туризма, тренер-преподаватель, создатель центра обучения специалистов по туризму «Корпоративный университет». Автор первой книги в СНГ «Роскошный сервис в туризме. Настольная книга менеджера по работе с ВИП клиентами»). 

Прежде всего успешный или неуспешный менеджер можно оценить по его результатам. Также отзывы клиентов помогают определить, насколько человек на своем месте. Но работа с особо требовательными клиентами также формирует ряд определенных требований к менеджеру. 

Полный алгоритм работы турменеджера с клиентом

1. Получение запроса от клиента. На этом этапе используются практически все инструменты переговоров: «продать себя», продать компанию, профессиональные вопросы, выявление критериев, главный вопрос, мини-презентация. 

Оперативность в туризме. Инструменты для менеджера

Самый ценный ресурс – это время. Обеспеченные клиенты, которые могут позволить себе роскошные путешествия и ваш сервис, понимают это как никто другой. И требуют от профессионалов оперативного решения их задач. Я думаю, что вы привыкли работать, выполняя задачи в режиме «на вчера». А представьте, что вам необходимо ускориться в 2 или 3 раза, чтобы освободить время для повышения своей квалификации, общения с клиентом, собственных путешествий? 

Личная эффективность менеджера по туризму

Одним из инструментов создания и укрепления доверия является обязательность специалиста. Если менеджер сказал, что позвонит в такое-то время, то он звонит именно в это время – это должно быть неизбежно, как заход и восход солнца. Если сказал, что это лучшая цена, то это действительно так и это перепроверено и уточнено. Менеджер сказал, что позвонит или приедет или перешлет предложение, то это так и будет. И нет никаких других вариантов. 

Кредит доверия в туризме. Правила для менеджеров

На семинарах, встречах с менеджерами я часто задаю вопрос: «Почему с одними клиентами вам легко и просто, организация путешествия проходит как по маслу, само путешествие оставляет клиентов довольными, а с другими – долго, нудно, проблемно и невыгодно?» И практически все ответы можно свести к одному: вопрос в доверии. 

Идеальное рабочее место: советы менеджеру по туризму

В современном мире – занятости, скоростей и коммуникаций – все реже можно заманить клиента в офис. Тем не менее, встреча с важным клиентом в офисе – очень полезное мероприятие, которое помогает установить доверительные отношения. Рабочее место менеджера является продолжением его образа и помогает клиенту сложить более полный портрет. Поэтому я в своей статье уделяю ему особое внимание. 

В своем опросе клиентов мы задавали вопрос: «На что вы обращаете внимание в первую очередь, когда заходите в офис туристической компании?» Лидерами среди ответов были следующие: 

Визит гостя в офис турфирмы: королевский прием

Часто гости не предупреждают о своем приходе, и у вас не будет второго шанса произвести хорошее впечатление. Ниже описаны основные правила вашего поведения и ваших коллег в присутствии любых гостей – не важно, это клиент, партнер или соискатель. 

Событийный туризм и ивент-менеджмент

Аннотация. Статья посвящена исследованию взаимосвязи событийного туризма и ивент-менеджмента. Рассмотрена сущность событийного туризма, даны основные определения. Представлены подходы к классификации ивентов. Обосновано влияние ивентов на развитие туризма.

Ключевые слова: событийный туризм, событийный менеджмент, менеджмент туризма, ивент. 

Стратегическое управление предприятиями индустрии туризма

Актуальность темы. Опыт перехода к рыночной экономике показал необходимость стратегического управления на предприятиях Украины. Действия организаций и их руководителей не могут сводиться к простому реагированию на происходящие перемены. Современным инструментом управления развития организации в условиях нарастающих изменений во внешней среде, является методология стратегического управления и выбора рыночной стратегии. 

Некоторые подходы к оптимизации процессов управления персоналом в современном ресторанном бизнесе

В статье рассмотрены оптимальные пути организации управления персоналом в кризисный и посткризисный период на предприятиях сферы ресторанного бизнеса. Показаны основные тенденции на современном рынке общественного питания и ресторанных услуг. Дана характеристика изменений, произошедших на отраслевом рынке труда во время кризиса. Автором представлены схемы, с помощью которых наиболее успешные предприятия ресторанного бизнеса смогли адаптироваться к условиям работы во время кризиса. 

Управление персоналом как способ повышения качества услуг гостиничного предприятия

Постановка проблемы. Эффективное функционирование гостиничного предприятия в современных условиях предполагает адекватное реагирование на изменения ситуаций на рынке. Анализируя сложившуюся ситуацию на туристическом рынке Крыма, можно сделать вывод, что количество гостиниц ежегодно растет, при этом, количество потенциальных клиентов растет не прямопропорционально количеству гостиниц [3]. Следовательно, наблюдается усиление роста конкуренции, уменьшение количества клиентов, и прибыли, соответственно. Одной же из основных задач гостиницы является увеличение ее прибыли. Получение и увеличение прибыли подразумевает под собой, прежде всего наличие и увеличение числа постоянных клиентов. 

Почему Вы должны бросить работу и путешествовать прямо сейчас

Сейчас, когда мне тридцать один год, я понимаю, почему люди говорят "путешествуйте, пока Вы молоды", потому что как только Вы становитесь старше, у вас уже не будет практически никаких шансов. 

Духовное содержание паломничества и туризм

Ключевые слова: пилигримство, религиозный туризм, экскурсии, религиозный культ. 

Россия - страна многоконфессиональная, и религиозный туризм свойствен всем вероисповеданиям (будь то буддизм, католицизм, православие и т.д.), но данная статья затрагивает духовную сущность именно православного паломничества. 

С первых веков существования церкви паломничество (путешествие с целью посещения святых мест) стало ярким проявлением христианской религиозности. На протяжении всей истории человечества истинно верующие люди отправлялись в далекий путь, чтобы поклониться особо значимым святыням. По существу, паломничество на Руси началось вскоре после принятия Христианства. Так, в 1062 году Палестину посетил дмитровский игумен Варлаам, а первым паломником, который оставил достаточно детальное описание путешествия на Святую Землю, был игумен Даниил. Он описал все святыни и географию Палестины того времени. В конце XII века по русским святыням совершил паломничество известный новгородский архиепископ Антоний, им оставлено описание Софийского собора. Посещая многие страны, он знакомился с культурой других народов. Церковники приносили в устной и нередко в письменной форме легенды, песни, сказания. Истинными центрами паломнических путешествий были древние города Царьград, Афон, Палестина, Иерусалим. К началу XIV века паломнические путешествия приобретают массовый характер. 

Філософія туризму як навчальна дисципліна

У статті піддається філософському аналізу туризм, як частина людської діяльності, розглянуто якими параметрами повинна характеризуватися ця дисципліна. 

Ключові слова: туризм, філософія, формальне академічне становлення. 

Актуальність. Туризм, будучи в тій або іншій формі представлений у більшості цивілізацій і культур планети, завжди був значущим як комунікаційний чинник їх розвитку, впливав на вдосконалення міжетнічного діалогу та збагачення духовного світу людини. Проте, зараз він набуває абсолютно виняткового і багато в чому вирішального значення не тільки в заявлених аспектах, але й у таких сферах як економіка та політика. Це дає привід багатьом фахівцям затверджувати, що туристична діяльність має свої власні онтологічні підстави, освітити які здатний тільки філософський дискурс. Це положення обґрунтовує актуальність заявленої теми. 

Релігієзнавчі мандрівки та релігійний туризм

Постановка проблеми. Оскільки релігійний туризм - це самостійний вид туризму, то в нього, як і в інших його видів, є свої різновиди: паломницький туризм та релігійний туризм екскурсійної спрямованості. Паломницький туризм, як особливий вид, існує та розвивається в наш час інтенсивно та з великим успіхом. Тому розгляд такого питання є надзвичайно актуальним.

«Зробити з себе особистість» (до філософії туризму)

В цій статті розкривається філософський зміст туристичних подорожувань та їх роль у розвитку людини нового тисячоліття, принципи якого зорієнтовані на «людиновимірність», на особливості формування її в умовах глобалізаційних світових процесів. 

Философия мирового туризма

Туризм появился почти полтора тысячелетия назад и за это время превратился из хобби немногочисленных представителей элиты в массовое увлечение. Ныне он считается одним из наиболее ощутимых проявлений процесса глобализации. 

Роль туризма в кросскультурной коммуникации и факторы, его определяющие

В статье раскрываются место и роль туризма в процессе кросскультурной коммуникации, а также дается анализ внутренних и внешних факторов, способствующих интенсификации культурных контактов. 

Ключевые слова: туризм, кросскультурные коммуникации, адаптация, лингвокультурная общность, культурная дистанция.

Вопросы межкультурной коммуникации в последнее время приобретают все большее значение из-за интенсификации контактов на любом уровне и обоснованно привлекают возрастающий интерес исследователей. Туризм со своей стороны выступает как одно из важных средств кросскультурной коммуникации. Развиваясь в рамках конкретных культур, туризм представляет собой и панкультурный феномен. Он одновременно охватывает особенности культуры того или иного народа, его традиции, исторический уклад жизни, а также и те универсальные, глобалистские тенденции и черты культуры, которые существуют в современном мире. Сочетание интернационального и национального начал, их взаимодействие являются одной из социокультурных особенностей туризма. 

Культурологічні аспекти туризму

Проаналізовано основні засади культурології туризму, що становить собою важливий розділ туризмології. Зроблено спробу розробити базову методологію добору та аналізу культурологічного матеріалу для реалізації в туристській діяльності. 

Безумовно, релігія містить у собі надзвичайно велике поле для роздумів на туристську тематику. Менш застосовується туристсько-культурологічна метода в літературі, хоча сила художнього слова здатна цілком точно відтворити глибоку психологію подорожніх явищ. Література слугує своєрідним засобом закріплення культурно-значущої інформації в культурології туризму. Звичайно, вона є лише однією з ділянок цього розпорошеного в просторі та часі процесу, але ми свідомо обрали її у форматі ілюстративного матеріалу цього своєрідного закріплення. 

Духовный смысл православного паломничества в эпоху глобализации

В самом общем виде паломничество определяется как посещение святых мест. Православное паломничество, соответственно, предполагает посещение мест, связанных православными святынями. 

Вопрос о том, что является религиозно значимой святыней, интересует сегодня специалистов по причинам, в числе которых научная добросовестность соседствует с трезвым маркетинговым расчетом: ведь организаторы паломнических поездок должны верно рассчитать параметры предлагаемого ими «продукта», который по существующей в современной экономике классификации относится к сфере услуг в области отдыха (точнее, к области туризма).

Проблеми використання культових об'єктів для розвитку релігійного туризму в Криму

Повернення до дійсних духовних цінностей привело до такого нового для нашого суспільства явища як розвиток релігійного туризму. Традиційно релігійні пам'ятники використовувались лише як екскурсійні об'єкти. Зараз відвідування культових споруд набувають риси паломництва.

Релігієзнавчий туризм в Україні

Рубіж тисячоліть став для української культури історичним, так як вона здобула можливість реалізувати своє право на присутність у європейському культурному просторі завдяки своїм оригінальним культурним цінностям. Значною мірою це досягається засобами туризму. 

Туризм в Україні являє собою досить розгалужену систему, одним із структурних елементів якої є релігієзнавчий туризм. 

Знак как способ расширения туристского пространства

I. Постановка проблемы. Актуальность темы данной статьи определяется как минимум двумя факторами. Во-первых, с середины ХХ века туризм стал массовым явлением, что не в последнюю очередь связано с распространением пассажирских авиаперевозок. Во-вторых, из самого определения туриста, как активного участника путешествий и, соответственно, потребителя новых впечатлений, возникает проблема адекватного понимания содержания и ценности объектов туристской дестинации. Турист, по определению М.Б. Биржакова [1] это путешественник, который не имеет половых, религиозных, национальных лингвистических отличий. Турист не обязан знать язык страны, которую он посещает. Отсюда возникает проблема передачи туристу жизненно важной, наиболее часто востребованной информации. Эту проблему наиболее полно способен решить знак. 

Соціокультурне значення туризму

Визначення місця і ролі туризму як багатогранного явища в сукупності суспільних відносин людства передбачає, насамперед, окреслення об’єкта наукового дослідження. Актуальність цього питання зростає у період становлення і розвитку інноваційної економіки в умовах глобальної інформатизації, доцільності збереження національної ідентичності і, одночасно, сприйняття досягнень світової науки і культури. 

Об’єктивне підґрунтя туризму як явища суспільного життя робить його складним, багатогранним об’єктом наукового пізнання. Як соціально детерміноване явище, туризм потребує наукового та теоретичного осмислення. Такому соціальному замовленню, на думку учених, на сучасному етапі відповідає формування нового наукового напряму - туризмології [23; 28; 38; 39; 42]. 

Філософія туризму в системі філософського знання

В статті «Філософія туризму в системі філософського знання» характеризується як відносно автономна складова соціальної філософії, її «прикладний» аспект. З’ясовується місце філософії туризму в структурі філософського знання. 

Ключові слова: «філософія туризму», «туризмологія», «онтологія туризму», «подорож», «свобода як вибір», «вихід за межі», «етика туризму», «екологічний компонент», «інтегративно-гуманістична місія туризму», «соціально-відповідальний туризм». 

Історичний митрополичий Галич як осередок релігієзнавчого туризму та патріотичного виховання молоді

Історичний митрополичий Галич притягає неабиякий інтерес дослідників – насамперед, істориків та релігієзнавців. Зрозуміло, в першу чергу вивчається непересічна історія походження й розквіту Галича, його роль в церковному й державному розвитку українських земель. Однак на сьогоднішній день існує не менш важливий та цікавий ракурс його дослідження – як осередку релігієзнавчого туризму та патріотичного виховання молоді.Релігієзнавчий туризм – дуже перспективне поле уваги практичного релігієзнавства. Останніми роками він є предметом вивчення ряду дослідників. Теоретичне осмислення цього феномену для Української Енциклопедії релігій здійснює П.Л.Яроцький, котрий застановляється як над операційним понятійним апаратом, так і над потенціалом розвитку українського релігієзнавчого туризму. Він зауважує, що в міжнародній термінології на сьогодні прийняте поняття «релігійний» туризм, на відміну від паломництва (котре давно і всебічно вивчається) [1] як акту релігійної діяльності віруючих. Але поняття «релігієзнавчий» туризм, що й ми підтримуємо, можливо, ближче до означення культурної, естетичної й духовної мети туристів, які не є паломниками. Цей термін вже вживається сучасними вітчизняними дослідниками [2]. 

Зелений туризм з релігієзнавчими родзинками

Зелений туризм, улюблений відпочинок багатьох городян різних країн світу, останніми роками набирає все більше популярності й в Україні. Ще б пак: досить демократичний за коштами, він приваблює різноманітністю пропозицій, котрі, за мінімальним вкладенням зусиль, можна віднайти практично на кожен смак. Найбільш цікавими стають пропозиції, котрі, крім життя серед природи, враховують також і потребу якихось пізнавальних «родзинок», і тут чи не найперспективнішими є зелений туризм з релігієзнавчою «фішкою». Адже, крім фізичного оздоровлення та розслаблення після шумного міського життя, він забезпечую також поживу для душі й корисні розвиваючі знахідки особливо для дітей та юнацтва. 

Взаимодействие культур и образовательный туризм

На современном этапе в общественном сознании происходят качественные изменения в понимании глобальных процессов, обеспечивающих прогрессивное развитие общества. Все большее внимание привлекают к себе явления, относящиеся к духовной жизни общества. В России, в частности, на первый план социально-политических дискуссий выступают вопросы о значимости культуры, духовности, нравственности, воспитания и образования. 

Туристские мифы и комплексные характеристики территории в гуманитарной географии

В формирующейся в России гуманитарной географии¹ складывается целый ряд новых направлений. В основе гуманитарной географии – перенос внимания от собственно реальности наблюдаемых объектов к множественным реальностям, складывающимся в процессах восприятия, воображения, осмысления и др., т.е. к различным конструируемым интерпретациям пространства и места.

Апостольство туризма

Ключевые слова: паломничество, апостольство, туризм, отрицательные тенденция, православие, язычество, храмы и монастыри. 

Странничество - вот русский синоним туризма. Когда слышишь это слово, все становится на свои места. Появляются и "история", и "века", и даже запах пыльной, знойной дороги. Странником назвал себя Царь Давид, Странником назвал себя и Господь наш Иисус Христос, оставив нам, таким образом, заповедование о нашей жизни.

Живая традиционная культура как фактор устойчивого развития туризма

Учитывая статус оз. Байкал как участка Всемирного природного наследия, занять свою нишу на мировом туристском рынке оно сможет благодаря устойчивому развитию туризма и при условии строгого соблюдения природоохранных норм и требований при проектировании, строительстве и эксплуатации объектов туризма и инфраструктуры посредством «деликатного» присоединения к природным ландшафтам и культурной среде. Устойчивый туризм предполагает возможность создания долгосрочных условий для развития собственно туризма и сохранения природных ресурсов, социальных и культурных ценностей общества. При этом его целью является достижение более высокого уровня жизни населения путем экономического роста и сохранения экологических благ, природного капитала для будущих поколений. Такой подход вписывается в мировые тенденции туризма, определяющие формирование нового туристского брэнда, когда высокая сохранность природных и культурных комплексов является непременным условием устойчивого развития и осознается как возможность и путь получения общественных и частных выгод.

Туризм как освоение пространства-времени: мобильность коллективной памяти

Аннотация. В статье исследуется феномен мобильности коллективной памяти в контексте туризма, воспринимаемого как освоение пространства-времени. Анализируются виды пространственной мобильности советских туристов. Подвергается критической рефлексии мемориальные экскурсионные маршруты и музеи как направление культурной политики. Рассматриваются ностальгический дискурс и социальная память в формировании новейшего вида туризма –ностальгического. 

Ключевые слова: туризм, время, пространство, мобильность, память, ностальгия, культурное наследие. 

Феномен рекреации в искусстве, архитектуре, дизайне

Понятие «рекреация» из сугубо пространственно-архитектурного термина в последнее время становится рабочим понятием в культурологии, даже в педагогике и психологии. Полисемантическая нагруженность термина идет от исходной семантики, связанной с этим понятием. Так, в латинском словаре мы находим достаточно большой спектр номинаций «recreo», «recreatio» - воссоздавать, воспроизводить, обновлять, переделывать, преобразовывать, восстанавливать, подкреплять, освежать, оправляться, выздоравливать, возрождаться, вновь крепнуть, отдыхать и проч. Здесь стыкуются два интереснейших феномена - креативности, то есть переведения из небытия в бытие, и отстранения, выгородки, вычленения чего-либо. В данном случае речь идет об архитектуре или искусстве обустроения мест, которая представляется как некая рекреация, как некая замкнутая совокупность мест или объемов, что отличает ее от других прочих мест. Так, в архитектуре под рекреацией понимаются вестибюли, достаточно расширенные помещения, места для отдыха, для восприятий какой-либо информации, которая отличается от функциональных структур или зон, которые несут сугубо служебную или сугубо коммуникативную, функциональную нагрузку. 

Культура и туризм - вместе

К исходу ХХ столетия туризм стал нормой жизни современного человека. По преимуществу - культурный туризм. Индустрия и инфраструктура тем явственнее оказываются на подъеме, чем сильнее возрастает, массово развивается и находит все более разнообразное удовлетворение необоримое желание многих путешествовать. 

Філософія туризму, або як оволодіти технологією гостинності

«Туризм як метод народної дипломатії» - такою була тема круглого столу, організованого у Львові в Інституті економіки й туризму. Треба визнати, ця тема не виникла стихійно як вияв чиїхось політичних амбіцій чи комерційних інтересів. Науковці вищих навчальних закладів, керівники провідних туристичних фірм Львівщини, організації, що координують зусилля турфірм, представники обласної та міської влади не перший раз обговорювали роль туризму в розрізі соціокультурного обміну різних народів. У місті вже давно йде серйозний пошук конкретних шляхів промоції України, аби вона стала привабливою для сотень тисяч туристів з усіх континентів. Адже лише тоді туризм повною мірою виконуватиме покладені на нього надії - привносити чималі кошти до державної скарбниці. Наскільки це реально - говорять цифри: у Франції, світовому центрі туризму, в 2005 році побувало 75 млн. туристів, прибутки від того - мільярдні. Україну відвідали минулого року 15,6 млн. гостей, але в готелях обслуговували лише один мільйон відвідувачів... Узагалі ж, як підрахували фахівці, за добу перебування в нашій країні іноземець витрачає близько 100 євро. Не так багато, як у країнах, визнаних туристичними мекками, хоча й для наших небагатих місцевих бюджетів це - суттєвий додаток. 

Партнерство культуры и туризма: вступление в XXI век

Ключевые слова: культура, туризм, Государственная Дума, ЮНЕСКО, развитие, закон. 

На первый взгляд партнерство культуры и туризма самоочевидно. В действительности - это весьма непростой, а для России покамест даже мучительный узел. 

Філософські проблеми туризму

Тяга до мандрівок у людини зародилася, напевно, одночасно з появою першої людини. Потім декілька століть подорожами займалися лише заможні люди, купці, виключення можна зробити для прочан, які відвідували святі місця. У 18 столітті мали популярність подорожі «на води» для підтримки здоров’я. 

Алгоритм проектування регіональних туристичних маршрутів

У статті представлений алгоритм проектування регіональних туристичних маршрутів. 

Ключові слова: алгоритм, процес проектування, регіональний турмаршрут. 

Теорія, методологія й реалії сталого розвитку туризму

Глибока перебудова всіх сфер життєдіяльності суспільства, реструктуризація економіки України за умов ринкових відносин обумовили значне зростання інтересу до прийомів і підходів, що застосовують у теорії й практиці управління суб’єктами господарської діяльності у сфері туристичного бізнесу. Актуальність проблем управління туристичними підприємствами зумовлена загальним підйомом вітчизняної економіки. 

Туризм як фактор вдосконалення галузевої структури регіональної економіки

У статті визначено роль туризму як економічної діяльності в регіональному господарському комплексі та розглянуто загальні методологічні підходи до аналізу галузі з точки зору її системного впливу на регіональний розвиток. Автором також обґрунтовано низку пропозицій стосовно забезпечення ефективної побудови стратегії удосконалення галузевої структури економіки регіону на основі розвитку сфери туризму. 

Розвиток туризму та його вплив на економічну ситуацію регіону

Аналізуються стан та причини, які перешкоджають розвитку туризму в Україні і, зокрема, в Карпатському регіоні. На конкретних прикладах обгрунтовані можливості ефективного регіонального розвитку туристичної індустрії, визначені фактори, що формують функціонування туристичного ринку, пропонуються конкретні пропозиції щодо пожвавлення діяльності підприємств сфери, туризму в Карпатському регіоні. 

Культура и туризм - вместе

Ключевые слова: культурный туризм, ресурсы, туристский продукт. 

К исходу ХХ столетия туризм стал нормой жизни современного человека. По преимуществу - культурный туризм. Индустрия и инфраструктура тем явственнее оказываются на подъеме, чем сильнее возрастает, массово развивается и находит все более разнообразное удовлетворение необоримое желание многих путешествовать. 

Особенности развития туристской дестинации в современных условиях

Аннотация. На современном рынке коммерческих услуг международный туризм, как крупный развивающийся сектор глобальной экономики, занимает лидирующие позиции, где важным элементом является туристская дестинация. Из-за современной экономической и политической ситуации вопрос путей ее развития является наиболее актуальным, требующим креативных решений и нового взгляда в связи со стремительно меняющимися тенденциями в мировом туризме. 

Туризм як одна з пріоритетних галузей розвитку депресивного аграрного регіону

Важливим завданням сучасної регіональної політики є обґрунтування пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку кожного регіону України. Для аграрних провінційних регіонів такими галузями є, передусім, сільське господарство, транспорт і туризм. Останній для свого розвитку має на всій території України сприятливі передумови: комфортні, кліматичні і геоморфологічні умови, мальовничі ландшафти, історико-культурні пам’ятки, густу річкову мережу, лісові масиви та ін. У цих регіонах є умови для розвитку сільського зеленого, пізнавального, спортивного та інших видів туризму. 

Региональный туризм: основные признаки и условия развития

В статье выявлены условия развития туризма в регионе. Обосновано включение аспекта безопасности как основной составляющей регионального туризма. Арг

Методика дослідження стану та проблем розвитку національного туристичного ринку

Запропоновано методику дослідження стану та проблем розвитку національного туристичного ринку, що містить три основних блоки, які дають змогу чітко визначити основні завдання, котрі постають перед представниками туристичного бізнесу та органами державного регулювання щодо питань розвитку сучасної інфраструктури українського туристичного ринку. 

Социально-экономическая сущность туристского рынка и услуг

Рассматриваются особенности и функции туристского рынка, изучаются влияние туризма на экономику региона и задачи статистики рынка туристских услуг, предлагаются направления для изучения и анализа туристского рынка. 

Рекреація і туризм: управління ендогенно орієнтованим розвитком в умовах глобальних взаємовпливів

Проаналізовано світові та вітчизняні детермінанти вдосконалення методології, методики прогнозування, стратегічного планування розвитку рекреаційної сфери регіону та практики реалізації прогнозів і планів. Обґрунтовано: відтворювальний підхід до названих процесів; використання переваг внутрішньорегіональної, міжрегіональної і міжнародної інтеграції при виробленні рекреаційного продукту; збільшення частки атракцій антропогенного походження у фінансових результатах діяльності; удосконалення просторових маркетингових досліджень; необхідність активізації поглиблених досліджень ренти і рентних відносин у цій сфері. 

Процесно-системний підхід до формування туристичних потоків

На основі дослідження сутності та особливостей туристичної діяльності обґрунтовано необхідність логістизації формування туристичних потоків з використанням процесно-системного підходу, який забезпечує ефект синергізму за рахунок взаємопідсилюючих зв’язків логістичних процесів. 

Ще один погляд на «туристику» - як наукову систему

Постановка проблеми. Наукові дослідження у сфері туризму нині перебувають на стадії активного розвитку. Останнім часом формується понятійний апарат нової наукової системи, яка складається з прикладних наук про туризм, а також дисциплін щодо організації обслуговування туристів (рекреантів). Тому метою даної публікації є систематизація інформації щодо формування «туристики» та основних її понять. 

Ландшафт – як основа досліджень придатності та збереження території для розвитку туризму та рекреації

На рубежі двох століть у світовій економіці, як відомо, спостерігається тенденція переходу капіталу із сфери матеріального виробництва у сферу послуг, до якої належить і туристсько-рекреаційна галузь. Не обминули такі процеси й Україну. Особливо це відчутно в Західних областях, де існують всі передумови розвитку означеного виду господарювання. 

Концептуальні засади дослідження локальної туристичної системи

У статті розглянуто наукові теорії територіальної організації виробництва, на основі яких формується новітня концепція локальних туристичних систем (ЛТС), дано визначення ЛТС та сформульовано їх основні характеристики. 

Концепція локальних туристичних систем (ЛТС) - це сучасна модель територіального управління розвитком туризму в Італії. Її формування стало результатом поширення на індустрію туризму принципів системного підходу, економічної теорії, суспільної географії та менеджменту. Якщо говорити більш предметно, то теорія локальних туристичних систем запозичила елементи теорії промислових і економічних районів, суспільно-географічних комплексів, кластерів та інноваційних середовищ, дестинацій тощо. Дослідження ЛТС як альтернативної новітньої моделі управління туризмом почалося в 90-х роках ХХ століття, а вже у 2001 році вона була прийнята на законодавчому рівні в Італії. За більш ніж десятиріччя країна відчула позитивні наслідки місцевого управління туризмом, яке дозволяє швидше реагувати на зміни в кон’юнктурі ринку, впроваджувати новітні технології (системи бронювання в реальному часі, платформи з управління об’єктами інфраструктури тощо), проводити концентровану політику маркетингу, дотримуватися принципів сталого розвитку, постійно стежити за станом туристсько-рекреаційних ресурсів і так далі. Тому для того, щоб краще розуміти концепцію власне локальних туристичних систем, необхідно проаналізувати теорії, на основі яких вона сформувалася. 

Партнерство культуры и туризма: вступление в XXI век

Ключевые слова: культура, туризм, Государственная Дума, ЮНЕСКО, развитие, закон. 

На первый взгляд партнерство культуры и туризма самоочевидно. В действительности - это весьма непростой, а для России покамест даже мучительный узел. 

Передумови формування стійкого туризму

Раціональне використання рекреаційних ресурсів держави обумовлене доцільною політикою в цьому напрямку. Стійкий розвиток туризму є необхідною умовою за наявних негативних наслідків, що пов'язані з цією галуззю економіки, тому завданням статті є огляд передумов та засад такого туризму, який характеризується конкурентоспроможністю та не несе негативних наслідків. 

Туризм і рекреація як чинники людського розвитку

Концепція людського розвитку розглядає розвиток людини як основну мету і критерій суспільного прогресу. Основні цілі людського розвитку формуються у трьох основних напрямах: перший – можливість прожити довге життя, підтримуючи хороший стан здоров`я, другий – доступність знань, одержання освіти, третій – наявність засобів, що забезпечують гідний рівень життя. Звичайно, розуміння людського розвитку не закінчується на цьому: це також широкі можливості вибору в усіх сферах життя, політична, економічна та соціальна свобода, можливості займатися творчою та виробничою діяльністю, відчувати повагу до себе і мати гарантію прав людини та багато ін. Як бачимо, усі ці напрями так тісно переплітаються з можливостями людини у сфері рекреації і туризму, що певною мірою ступінь розвитку цих сфер і популярності цих видів життєдіяльності можна вважати індикаторами людського розвитку в країні. 

Підходи до екологізації стратегічного управління розвитком рекреаційного регіону

Процес підтримки та корекції фізіологічного стану організму при відпочинку та саморозвитку – процес рекреації, потрібен для людини, котра витрачає в трудовій діяльності власні фізичні і розумові можливості. Роль рекреації людини підвищується в умовах високої інтенсивності і напруженості праці в сучасному виробництві, а також наростанні психологічних перевантажень. Особливе значення при організації ефективної рекреації людини має облік екологічного стану природних систем навколишнього середовища як визначального фактора рекреаційної діяльності. Ця теза заснована на обов'язковій особистій участі в рекреаційному процесі природних ресурсів, а саме таких як клімат, гідроресурси, бальнеологічні запаси, фітолікувальні, морські і пляжні ресурси, ландшафтне різноманіття. Тому зниження якісних характеристик навколишнього середовища стосовно норми позначається негативно на привабливості рекреаційної території, а по ряду показників може привести до втрати значущості території як придатної для організації рекреаційного процесу. 

Сучасний стан санаторно-курортної галузі України

Історично склалося, що санаторно-курортна галузь України є дуже складним та суперечливим сегментом ринку. За однією сукупністю ознак вона належить до сфери медицини та охорони здоров’я, за іншою – до сфери туристичної діяльності. З одного боку, вона є важливою складовою відновлення трудового потенціалу населення країни, з іншого – стратегічно важливим напрямом поповнення бюджету країни завдяки формуванню конкурентоспроможної на міжнародному ринку курортної галузі. 

Аналіз статистичних даних свідчить, що впродовж 2000-2011 рр. спостерігається незначне (у середньому щороку на 23 одиниці або 1,2%) зменшення загальної кількості санаторно-курортних і оздоровчих підприємств. Подібні тенденції відповідно спостерігаються і в ліжковому фонді. Так, кількість ліжко-місць зменшилася за останні 11 років з 502 тис. до 445 тис., тобто на 11%. Порівняно з 1995 р. в якому нараховувалось 562 тис. ліжко-місць їх стало менше на 21%. 

Класифікація санаторно-курортних і оздоровчих підприємств

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку української економіки посилюється роль та значення санаторно-курортної галузі. Це особливий вид діяльності й одна із основних сфер сервісної економіки, яка характеризується значною соціальною спрямованістю і виявляється через діяльність конкретних суб’єктів господарювання.

Аналіз останніх джерел. Питання розвитку та функціонування санаторно-курортних та оздоровчих підприємств досліджено у працях таких вітчизняних та закордонних науковців, як Ткаченко Т.І., Любіцева О.О., Стафійчук В.І. , Коваль П.Ф., Алешугіна Н.О., Андрєєва Г.П., Богадурова Р.Н., Колєснік А.В., Влащенко Н.М. та інш. [1-5]. 

Рекреаційні можливості Трускавецько-Східницького регіону

Ключовими напрямками соціально-економічної реконструкції держави є структурна перебудова господарського комплексу і ефективна регіональна політика. Ці процеси взаємопов'язані і передбачають в першу чергу структурну трансформацію економіки у відповідності із специфікою територій і необхідністю забезпечення державних та регіональних інтересів. 

Целесообразность создания в городе Дзержинске филиала туристического центра регионального ландшафтного парка «Клебан-Бык»

На всех административных уровнях принимаются программы экономического и социального развития как отдельных регионов, так и страны в целом, а эффективное управление территориальным развитием становится для регионов задачей на выживание. Поэтому перепрофилирование отраслей основной специализации каждого населённого пункта – важнейшая и практическая задача не только для специалистов, но и для производственников-практиков, внедряющих новые организационно-экономические технологии.

Совокупная балльная оценка природных туристско-рекреационных и культурно-исторических ресурсов г. Дзержинска, а также информации о наглядных индикаторах имиджевого портрета города свидетельствует о целесообразности создания филиала туристического центра регионального ландшафтного парка (РЛП) «Клебан-Бык». Основанием для таких рекомендаций могут служить: 

Туристсько-рекреаційні ресурси Херсонської області: суспільно-географічні особливості

В статті представлені деякі результати суспільно-географічного дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів Херсонської області. Зазначено ключове трактування поняття та класифікація туристсько-рекреаційних ресурсів, ґрунтуючись на суспільно-географічному підході. Визначені ключові характеристики природно-географічних та суспільно-географічних туристсько-рекреаційних ресурсів Херсонської області. Визначені особливості розподілу та використання туристсько-рекреаційних ресурсів області на основі ряду математичко-статистичних методів. 

Природоохоронні території як форма організації території та їх значення для рекреаційно-туристичної діяльності (на прикладі Херсонської області)

Природоохоронна територія – територія або акваторія, призначена для захисту і підтримки біологічної різноманітності та природних і пов'язаних із ними культурних ресурсів, захист яких встановлюється законом або іншими засобами [2]. 

Природоохоронні території України - території, створені з метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України [3]. Найважливішими з таких об'єктів є заповідники, національні парки, заказники. 

До природоохоронних територій Херсонської області належать природно-заповідні об’єкти загальнодержавного значення, зокрема два біосферні заповідники (Асканія Нова та Чорноморський), Азово-Сивашський національний природний парк, дендрологічний парк Асканія Нова та 7 заказників (серед яких ландшафтні, лісові, ботанічні). Об’єкти природно-заповідного фонду Херсонщини займають 15,9 % від площі усієї території області (4520,3 км² із 28461 км² ), із них 3998,6 км² – загальнодержавного значення, що у загальноукраїнському масштабі складає 14,5 % [1]. 

Природно-заповідний фонд Херсонської області як об’єкт рекреаційного природокористування

В статті розглядається поняття та значення природокористування. Розкрито сутність та функції рекреаційного природокористування. Спираючись на законодавство України, детально представлено поняття та структуру природно-заповідного фонду держави. Детально розглянуті його об’єкти. Зазначені основні проблеми використання природно-заповідного фонду України. Визначено частку об’єктів Херсонської області в загальнодержавному природно-заповідному фонді. Представлено структуру природно-заповідного фону Херсонської області із зазначенням частки кожного з об’єктів. Окреслені пріоритетними напрямки розвитку природно-заповідного фонду України та Херсонщини. 

Природно-антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси Херсонської області

Дослідження туристично-рекреаційного потенціалу регіонів України не втрачають своєї актуальності, адже дозволяють визначити особливості та територіальну диференціацію туристичного комплексу країни, виявляти його характеристики та проблеми на регіональному рівні, щоб трансформувати отримані дані на національний. Херсонська область, завдяки своєму географічному положенню та природно-ресурсному потенціалу, визначається активним розвитком туризму та рекреації, в той же час, актуальними залишаються комплексні дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів регіону та їх суспільно-географічна оцінка. 

Важность рекреации в современном мире

Рекреация - это восстановление и улучшение работоспособности и самочувствия здоровья человека, который живет в режиме постоянных нагрузок, переутомления и стрессов. Восстановление физического и эмоционального состояния организма человека достигается путем отдыха вне обстановки, которая обычно загоняет в состояние психологического напряжения. 

Формирование и реализация рекреационного потенциала региона

Постановка проблемы. Одной из важнейших проблем социально-экономического развития отдельных регионов и Украины в целом является обеспечение устойчивого экономического роста и повышение на этой основе уровня жизни населения. Решение этой проблемы зависит от многих факторов, в том числе от производительных возможностей работников, основанных на их здоровье и физическом состоянии. В этом отношении важную роль играет сфера туризма и рекреации, не только оказывающая стимулирующее воздействие на работников, но и влияющая на функционирование ключевых секторов экономики: транспорт, связь, торговлю, строительство, сельское хозяйство, производство товаров массового потребления. Развитие рекреационно-туристического комплекса обеспечивает создание дополнительных рабочих мест, улучшение инвестиционного климата, активизацию предпринимательской деятельности. 

Роль социальных и экологических факторов в оценке рекреационного потенциала региона

Актуальность. Туристско-рекреационный комплекс Крыма оказывает стимулирующее воздействие на развитие многих сопутствующих отраслей и создает предпосылки к устойчивому социально-экономическому развитию региона. Развитие рекреации и туризма в регионе позволяет решать проблему занятости местного населения и роста их семейного благосостояния, но вместе с этим растет социальная напряженность и наносится невосстановимый вред объектам природной рекреации. 

Постановка проблемы. Основные проблемы низкой экономической эффективности функционирования туристско-рекреационного комплекса Крыма в общем и Большой Ялты в частности, вызваны сезонным характером работы подавляющего большинства здравниц, неконкурентоспособностью многих видов услуг вследствие ограниченного ассортимента, неудовлетворительным качеством социально-трудовых ресурсов, негибким ценообразованием и неравномерным использованием рекреационных объектов. Дальнейшее такое развитие приведет к ухудшению социально-трудового и природного потенциала. 

Маркетинговое исследование конъюнктуры рынка туристско-рекреационных услуг АР Крым

Постановка проблемы. Турбулентность современной рыночной среды побуждает акторов всех уровней предпринимательской деятельности для обеспечения стабильности и бескризисного развития систематически отслеживать конъюнктуру рынка, состояние спроса и предложения, уровень конкурентной среды, ценовую ситуацию и т.п. Отсутствие такой информации у предпринимателя или игнорирование её ведёт к непредсказуемости результатов деятельности, повышает риск провала. Наоборот, наличие информации и верное её аналитическое толкование позволяет успешно адаптироваться к возникающим и прогнозируемым рыночным колебаниям. 

Удосконалення державного управління рекреаційного бізнесу

Рекреаційно-туристична індустрія, будучи однією з найбільш масштабних, високодохідних і динамічних, забезпечує 10% обігу виробничо-сервісного ринку світу. На сферу туризму приходиться біля 6% світового валового національного продукту, 7% світових інвестицій, кожне 16-те робоче місце, 11% світових споживчих витрат, 5% всіх податкових надходжень [5]. Крім чистого економічного ефекту, сфера туризму забезпечує відновлення життєвих сил населення, раціональне використання ним вільного часу, розвиває здібності людини адаптуватися в умовах зростаючих темпів життєдіяльності. Саме тому рекреація і туризм як економічно вигідні галузі господарювання мають у перспективі зайняти одне з провідних місць у структурі регіональних господарських комплексів. 

Рекреаційне природокористування: анкетне опитування (на прикладі дендропарку «Софіївка»)

У статті розглянуто питання сприйняття туристом об’єктів садово-паркового мистецтва. З цією метою розроблено бланк анкети і проведено соціологічне опитування. На підставі отриманих результатів виконано аналіз особливостей сприйняття окремих груп об’єктів на території дендропарку "Софіївка" відповідно до емоційного типу туристів.

Ключові слова: рекреаційне природокористування, концепція сталого розвитку території, об’єкти садово-паркового мистецтва, дендрологічні парки, емоційний тип туристів, рекреаційні послуги. 

Методи оцінки рекреаційних територій: анкетне опитування (на прикладі дендропарку "Софіївка")

У статті розглянуто питання сприйняття туристом об’єктів садово-паркового мистецтва. З цією метою розроблено бланк анкети і проведено соціологічне опитування. На підставі отриманих результатів виконано аналіз особливостей сприйняття окремих груп об’єктів на території дендропарку "Софіївка" відповідно до емоційного типу туристів.

Ключові слова: об’єкти садово-паркового мистецтва, дендрологічний парк, емоційний тип туристів, додаткові рекреаційні послуги. 

Напрями залучення інвестицій у розвиток туристично-рекреаційного комплексу Карпатського регіону

Висвітлено характерні риси сучасних інвестиційних процесів у туристично-рекреаційному комплексі Карпатського регіону та сформульовано основні напрями, принципи і завдання інвестиційного менеджменту цього регіону. 

Ключові слова: туристично-рекреаційний комплекс, Карпатський регіон, інвестиційний менеджмент, інвестиційний проект. 

Рекреаційні зони в Україні: стан та перспективи розвитку

У статті розкриваються напрями розвитку рекреаційних територій України, багатоманітні природні лікувальні ресурси. Розглядаються першочергові проблеми у курортній сфері та запропоновано шляхи їх подолання. 

Ключові слова: рекреаційно-оздоровчий комплекс, природні ресурси, туризм, рекреаційні інфраструктури, природні і культурні комплекси. 

Сьогодні в Україні, як і у цілому світі, важко уявити систему охорони здоров'я населення без оздоровчого комплексу. У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм, оздоровлення (а це означає здоров’я суспільства) є найвищою соціальною цінністю. Тому за останні кілька десятків років у світі поступово зростає значення оздоровчого лікування, туризму ірекреації. Здебільшого така тенденція пов’язана насамперед із значним зростанням прибутків населення економічно розвинутих країн, зростанням загальноосвітнього рівня людей, розвитком транспортного сполучення. Крім того, індустріальний розвиток цивілізації, забруднення екологічних систем навколо великих промислових міст змушує все більшу кількість людей шукати відпочинок та оздоровлення в поки що екологічно благополучних регіонах. Таким чином, в Україні обслуговування рекреантів стало не лише самостійною галуззю науки, а й життєво--необхідною формою задоволення потреб людини. Володіючи величезним природнім потенціалом, Україна усвідомлює необхідність розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури. 

Индустриальный туризм и городские исследования

Стремительное развитие технического прогресса в ХХ веке послужило толчком и для туристического бизнеса, который начал осваивать новые направления туристических маршрутов. Одним из таких направлений является индустриальный туризм, задачей которого является исследование различных территорий, зданий и инженерных сооружений производственного или специального назначения. Главной задачей этого направления туризма является возможность получения эстетического и психического удовольствия, а также удовлетворение исследовательского интереса у туристов. 

Индивидуальные туры: преимущества и недостатки

Вне зависимости от того, когда вы собираетесь на отдых, в большинстве случаев вы обращаетесь в туристические агентства с целью приобретения тура. В данной статье постараемся разобраться о плюсах и минусах индивидуального тура. 

Индивидуальный тур представляет собою целый комплекс различных туристических услуг, которые предоставляются туроператором одному туристу или группе туристов. Во время такого тура возможен ряд дополнительных услуг, как например предоставление автомобиля с персональным водителем, а также личного гида-экскурсовода. 

Джанкет-туризм: новое направление азартного отдыха в Европе

Джанкет-туризм - это, можно сказать, что и новыйвид отдыха, по крайней мере, на российских просторах это предложение появилось сравнительно недавно. Европа, даже самая достопримечательная на свете, моря, самые теплые и пляжные в мире, рано или поздно все-таки приедаются. И туристы начинают задумываться о том, куда же еще поехать, чем бы таким заняться? Кого-то начинает тянуть на экстрим, кто-то полагает подобное направление чересчур опасным и ударяется, к примеру, в гурманство или винные дегустации, если здоровье позволяет.

В общем, устав от покорения памятников архитектуры и выслушивания лекций, от возлежания на шезлонгах и рассматривания рыбок в Красном море, туристы пожелали более насыщенного эмоционально отдыха. И индустрия оказалась несколько не готова. Пару лет звучали самые странные предложения, то соляные пещеры, то какие-то медитативные тренинги на Алтае, то рафтинг, то лечебные грязи Европы, а то и вовсе какой-нибудь безумный тур по всея Америке с попутным заездом в голливудские широты на осмотр местных кинофондов и поголовья артистов. Туристы не клевали. Индустрия начинала нервничать. Продажи падали.

Джайлоо-туризм: история и география

За последние годы свое развитие получило несколько новых направлений в области туризма. К числу этих направлений относится и джайлоо-туризм. Этот вид туризма считается самым молодым видом активного отдыха. Целью такого отдыха является путешествие в такие уголки земли, где цивилизация коснулась лишь в минимальной степени. Во время такого путешествия житель мегаполиса имеет возможность пожить некоторое время в примитивных, а в некоторых случаях и первобытных условиях. Во время такого путешествия человек имеет возможность полностью отключиться от проблем цивилизации. Несмотря на свои повышенные экстремальные условия, этот вид туризма начинает набирать популярность среди многих туристов развитых стран.

Детский отдых на Черном море

Детский отдых на Черном море для вас и ваших детей – это самый лучший отдых летом в России, который способствует тому, чтобы вы получили много положительных эмоций и удивительных впечатлений. Черное моря – это самое любимое место отдыха взрослых и детей России, а также стран СНГ, ближнего и дальнего зарубежья. Ведь здесь на Черноморском побережье находятся самые лучшие детские лагеря и центры России. 

Детский лагерь "Орленок"

Туапсе - это великолепный отдых, причем вы сможете отдохнуть сами, а ваши дети прекрасно проведут время со своими сверстниками в детском лагере "Орленок". Не далеко от курортного города Туапсе в поселке Новомихайловском расположен детский лагерь "Орленок". Для прекрасного детского отдыха и оздоровления сама природа создала благоприятные условия. Это свежий горный воздух, ласковое море, красивый песчаный пляж, а также мягкий субтропический климат и много зелени. 

Деловой и корпоративный туризм

Если бы Вы упомянули термины деловой туризм и корпоративный туризм всего каких-то двадцать-тридцать лет назад, то собеседник не смог бы понять, о чем идет речь. Понятия делового и корпоративного туризма появились в связи с глобализацией мировой экономики. В развитых зарубежных стран это произошло в 70-80-хх годах XX-го века, а вот в России о деловом туризме заговорили только в начале 90-х. Именно в это время российские компании смогли выйти на мировой уровень. 

Тенденції розвитку спортивного туризму

Розглянуто основні тенденції розвитку спортивного туризму: гірськолижного, гольф-туризму, дайв-туризму. 

Ключові слова: туризм, спорт, гірськолижний туризм, гольф-туризм, дайв-туризм, туристи, курорт. 

Туризм розглядається як один із видів економічної діяльності, у тому числі, готельне господарство, транспорт, підприємства ресторанного господарства, розваги, послуги туроператорів та турагентів. 

Деловой туризм: опыт Германии и России

Западные компании давно освоили такой вид проведения мероприятий как «бизнес-туризм» или «деловой туризм». Выездные конференции, семинары, тренинги – прекрасная возможность совместить приятное с полезным. Это не только способ принятия бизнес-решений, проведения обучения персонала, установление деловых связей, но и способ укрепить корпоративный дух команды, инициировать неформальное общение между членами коллектива, да и просто поднять настроение участникам. Российские бизнесмены, оглядываясь на западных коллег, тоже начинают задумываться о возможностях делового туризма. Так все-таки что же это? 

Підходи до класифікації туризму

Існує дуже багато класифікацій туризму. Вони відрізняються самими поняттями цього феномену, принципами побудови. Класифікація видів туризму слугує основою для розробки цільових та регіональних програм з використанням елементів національної культури, галузевих економічних нормативів, диференційованих для різних регіонів країни, для різноманітного розвитку територій, захисту екосистем, ефективного стимулювання традиційних місцевих промислів, вирішення проблем підвищення життєвого рівня населення тощо. Вона дає змогу з більшою точністю визначити місце туристичної галузі серед інших галузей економіки, розрахувати внесок, який може забезпечити туризм у виробництві ВВП, отже, більш цілеспрямовано підходити до створення ефективних систем управління економікою в цілому і туризмом зокрема. 

Фестивальний туризм у системі рекреаційно-туристської діяльності

У статті розглядаються фестивалі як вид організації дозвілля та відпочинку туристів. Дається визначення терміну «фестивальний туризм», зв’язок фестивального туризму з іншими видами туризму, виділено 7 основних ознак фестивального туризму, показано зв’язок його з різними видами туризму; розглянуто чинники, за якими можуть класифікуватися фестивалі, виділено найбільш суттєві з них і дана змістовна інтерпретація всім класам досліджуваного об’єкта та зроблено типізацію фестивалів; здійснено класифікацію фестивалів за масштабом проведення, просторово-часову класифікацію фестивального туризму. Такий підхід до поняття фестивального туризму дозволить розширити існуючі види туризму, розробити концепцію подальшого розвитку туризму та місця фестивалів в економіці регіонів, де вони поводяться. 

Грибной туризм в Украине

Сейчас наступило именно то время, когда нужно брать лукошко или корзинку и отправляться в лес за грибами, которые можно будет засушить или законсервировать на зиму. Естественно, в этом деле нужно хоть немного разбираться, потому как ядовитый гриб может наделать кучу беды для человека, но самое страшное, когда токсины попадают в кровь, они буквально съедают организм изнутри и человек умирает от отравления. 

Не будем о грустном, а представим несколько советов по поводу того, где и какие грибы нудно и можно собирать. Практически все грибные гурманы знают, что в основном грибы растут в хвойном или лиственном лесу, в Украине таких немереное количество. Собирать грибы - это практически то же самое, что отдыхать, а поэтому данное действие можно смело называть туризмом. Так какие же, самые «богатые» на грибную растительность, украинские лесные массивы? Представляем самые популярные маршруты, по которым можно будет путешествовать, собирая грибы: 

Культурный туризм как стратегия развития города: поиск компромиссов между интересами местного населения и туристов

Культурный туризм может рассматриваться не только как один из видов туризма, но и в качестве экспортной стратегии развития сферы культуры города, в тесной взаимосвязи с развитием городской территории. 

Термин «культурный туризм» появился относительно недавно – в 80-е XXв., и берет свое начало от так называемого «туризма наследия», явления, которое в силу многих причин стало очень популярным во всем миру с 70-х годов XX века. С тех пор культурное наследие мы интерпретируем как историческое, военное, литературное, художественное и хотя термин «культурный туризм» включает в себя знакомство со всеми достопримечательностями, но в большей степени связан с художественным наследием (искусство, архитектура). 

Всемирное и национальное культурное наследие региона как основа развития историко-культурного туризма

Для развития экскурсионно-туристической деятельности, особенно историко-культурной направленности, очень большое значение имеет изучение культурного наследия того или иного региона. Проблема наследия в силу его важной роли в сохранении культурного разнообразия, а следовательно, устойчивого развития современного общества, весьма актуальна. Вопросы изучения наследия носят междисциплинарный характер. В последнее время в этот процесс все активнее включаются географы. Однако если вопросам сохранения природного наследия уделяется большое внимание, то проблема культурного наследия остается недостаточно изученной с географической точки зрения.

Формирование рынка событийного туризма в Одесском регионе

Одним из новых и динамично развивающихся направлений, по оценкам Всемирной туристической организации, является событийный (event) туризм, занимающий второе место по популярности в Европе в силу сложившихся традиций и культурно-исторического наследия. Проведение в Украине таких массовых мероприятий, как Евровидение-2005, чемпионат по футболу «Евро–2012», различных фестивалей, карнавалов и выставок свидетельствуют об актуальности рассмотрения рынка событийного туризма и особенностей его функционирования в нашей стране. 

Все о талассотерапии

Что такое талассотерапия?

В переводе с древнегреческого языка означает "лечение морем". Талассотерапия - это использование в процедурах по уходу за телом морской воды, подогретой до +33° С, водорослей и морских грязей в сочетании с морским климатом. Целительные свойства талассотерапии ценились еще древними римлянами и карфагенянами, которые предлагали различные талассопроцедуры в общественных термах (банях).