У статті представлений алгоритм проектування регіональних туристичних маршрутів.
Ключові слова: алгоритм, процес проектування, регіональний турмаршрут.
У зв'язку з підготовкою до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Євро-2012 Державна служба туризму та курортів визначила перелік найцікавіших туристичних маршрутів України. Був укладений список із 105 туристичних маршрутів, до яких увійшли найцінніші в історичному та культурному плані пам'ятники. Зазначимо, що раніше в Україні не існувало єдиної системи туристичних маршрутів. До цього переліку були включені одноденні туристичні поїздки тривалістю від 3 до 12 годин і дводенні тури (до 200 км), що відповідно пов'язано зі специфікою чемпіонату. Розроблені екскурсійні маршрути пролягають уздовж головних транспортних магістралей між містами, у яких відбудуться ігри чемпіонату, або мають радіальний характер з початком і кінцем в одному місці [5, с. 1]. Так на Донеччині, наприклад, туристам запропонують відвідати Святогорський історико-культурний заповідник, Кам'яні могили, ландшафтний парк "Мєотида", розкажуть про творчість Василя Стуса та Сергія Прокоф'єва, проведуть екскурсії на тему: "Юзівка-Донецьк, ХVІІІ-ХХІ ст.", "Історія української залізниці", "Донецьк спортивний", "Хомутовський степ", "Соляне царство Соледару", "Великоанадольський ліс", "Артемівський завод шампанських вин" [4, с. 1]. Нажаль до цих списків не потрапив жодний маршрут, який би репрезентував туристичні ресурси Луганщини.
Таким чином, Луганська область знов не реалізувала свій туристичний по тенціал, не дивлячись на наяв ність таких ун ікальн их пам 'яток як Айдарська тераса, Баранячі Лоби, Королівські скелі, Луганський природний заповідник, Деркульський кінний завод, будинок-музей В. Даля. Така ситуація пов'язана з багатьма факторами, серед яких можна виділити недостатній рівень розвитку туристичної інфраструктури, нестача відповідної категорії закладів розміщення, низький загальний рівень збереженості туристичних об'єктів, відсутність розробленого туристичного продукту регіону, а також низький рівень професійної підготовки фахівців з регіонального туризму.
Останній фактор вбачається особливо загрозливим, оскільки зараз, на наш погляд, спеціалісти у галузі туризму недоотримують інформації щодо найголовніших складових розвитку туризму свого регіону. Внаслідок чого знижується можливість збереження та передачі етнокультурологічних знань, ціннісного відношення до надбання народної культури засобами туризму. Фахівець сфери туризму будь-якої кваліфікації є носієм та ретранслятором культурних знань, і те, яке відношення до національної культури буде складено у вітчизняного чи іноземного покупця туристичного продукту залежить від його особистісних та професійних якостей. Використання народних обрядів та звичаїв у туризмі – це не просто додаткові послуги. Це засіб патріотичного виховання населення, задо волення духо вних потреб сучасного суспільства. Таким чином у про цесі розвитку туризму на Луганщині повинна враховуватися національна самобутність народу, що мешкає на цій території, а при проектуванн і регіональних маршрутів вкрай необхідно спиратися на національні та етнологічні особливості регіону. Використовуючи ці принципи, можливо підготувати фахівців туристичної галузі, які здатні на високому професійному та етичному рівні вирішувати проблеми відродження та збереження засобами туризму національної самобутньої культури будь-якого регіону країни.
Провідну роль у такій підготовці повинен відігравати сам механізм проектування регіональних маршрутів, оскільки, як зазначив у своїй статті В. Федорченко, "при підготовці бакалавра головним є розвиток проектувально-технологічних умінь фахівця" [6, с. 40]. У роботах вітчизняних та іноземних науковців В. Кифяк, О. Любіцевої, Г. Михайліченко, B. McKercher, T. Ratz, L. Puczko, E. Chiaf, M. Pezzagno, присвячених проектуванню туристичного продукту, немає механізму проектування регіональних туристичних маршрутів.
Так В. Кифяк детально розглядає поняття, структуру та складові туристичного продукту, Г. Михайліченко визначила основні етапи розробки нового турпродукту та перелік робіт по створенню туристичної пропозиції. О. Любіцева досліджує механізм розробки туру, який складається з наступних етапів: розробка схеми маршруту, оптимізація маршруту, програмне забезпечення туру, організаційно-технічні заходи з забезпечення туру, розрахунок вартості туру, заповнення документації, заходи з організації подорожі [1;3;2].
B. McKercher розглядає процес розробки продукту з культурного туризму [9, с. 122], T. Ratz та L. Puczko досліджували значення, концепції та основні риси тематичних маршрутів, процес їх створення та умови, за яких розроблений туристичний маршрут стає турпродуктом [10, с. 132–147], E. Chiaf та M. Pezzagno визначили основні аспекти, на які треба звернути увагу при проектуванні маршрутів, та як само туристичні ресурси впливають на процес таких розробок [8, с. 227–234].
Окремо слід звернути увагу на дослідження, що присвячені проектуванню екскурсій (роботи М. Гейнике, В. Герда, І. Гревса, Р. Дьякової, Б. Ємельянова), оскільки деякі етапи їх розробки можуть перекликатися з етапами розробки туристичних маршрутів, або бути аналогічними, наприклад: визначення мети та завдання екскурсії/маршруту, вибір теми, відбір об'єктів туристичного показу, складання траси екскурсії/маршруту. Уперше визначення "етапи підготовки екскурсії" було введено у обіг у 1976 році, тоді ж було названо 15 таких етапів. На сьогоднішній день теоретики екскурсознавства пропонують три основні етапи розробки екскурсії, які включають підготовчу роботу, процес створення екскурсії та завершальний етап [7, с. 129].
Тож необхідно створити універсальний алгоритм проектування регіональних туристичних маршрутів, вивчення та застосування якого гарантувало б високий рівень засвоєння необхідної інформації, розвиток творчих здібностей студентів та оволодіння навичками розробки аналогічних маршрутів.
Ключові слова: алгоритм, процес проектування, регіональний турмаршрут.
У зв'язку з підготовкою до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Євро-2012 Державна служба туризму та курортів визначила перелік найцікавіших туристичних маршрутів України. Був укладений список із 105 туристичних маршрутів, до яких увійшли найцінніші в історичному та культурному плані пам'ятники. Зазначимо, що раніше в Україні не існувало єдиної системи туристичних маршрутів. До цього переліку були включені одноденні туристичні поїздки тривалістю від 3 до 12 годин і дводенні тури (до 200 км), що відповідно пов'язано зі специфікою чемпіонату. Розроблені екскурсійні маршрути пролягають уздовж головних транспортних магістралей між містами, у яких відбудуться ігри чемпіонату, або мають радіальний характер з початком і кінцем в одному місці [5, с. 1]. Так на Донеччині, наприклад, туристам запропонують відвідати Святогорський історико-культурний заповідник, Кам'яні могили, ландшафтний парк "Мєотида", розкажуть про творчість Василя Стуса та Сергія Прокоф'єва, проведуть екскурсії на тему: "Юзівка-Донецьк, ХVІІІ-ХХІ ст.", "Історія української залізниці", "Донецьк спортивний", "Хомутовський степ", "Соляне царство Соледару", "Великоанадольський ліс", "Артемівський завод шампанських вин" [4, с. 1]. Нажаль до цих списків не потрапив жодний маршрут, який би репрезентував туристичні ресурси Луганщини.
Таким чином, Луганська область знов не реалізувала свій туристичний по тенціал, не дивлячись на наяв ність таких ун ікальн их пам 'яток як Айдарська тераса, Баранячі Лоби, Королівські скелі, Луганський природний заповідник, Деркульський кінний завод, будинок-музей В. Даля. Така ситуація пов'язана з багатьма факторами, серед яких можна виділити недостатній рівень розвитку туристичної інфраструктури, нестача відповідної категорії закладів розміщення, низький загальний рівень збереженості туристичних об'єктів, відсутність розробленого туристичного продукту регіону, а також низький рівень професійної підготовки фахівців з регіонального туризму.
Останній фактор вбачається особливо загрозливим, оскільки зараз, на наш погляд, спеціалісти у галузі туризму недоотримують інформації щодо найголовніших складових розвитку туризму свого регіону. Внаслідок чого знижується можливість збереження та передачі етнокультурологічних знань, ціннісного відношення до надбання народної культури засобами туризму. Фахівець сфери туризму будь-якої кваліфікації є носієм та ретранслятором культурних знань, і те, яке відношення до національної культури буде складено у вітчизняного чи іноземного покупця туристичного продукту залежить від його особистісних та професійних якостей. Використання народних обрядів та звичаїв у туризмі – це не просто додаткові послуги. Це засіб патріотичного виховання населення, задо волення духо вних потреб сучасного суспільства. Таким чином у про цесі розвитку туризму на Луганщині повинна враховуватися національна самобутність народу, що мешкає на цій території, а при проектуванн і регіональних маршрутів вкрай необхідно спиратися на національні та етнологічні особливості регіону. Використовуючи ці принципи, можливо підготувати фахівців туристичної галузі, які здатні на високому професійному та етичному рівні вирішувати проблеми відродження та збереження засобами туризму національної самобутньої культури будь-якого регіону країни.
Провідну роль у такій підготовці повинен відігравати сам механізм проектування регіональних маршрутів, оскільки, як зазначив у своїй статті В. Федорченко, "при підготовці бакалавра головним є розвиток проектувально-технологічних умінь фахівця" [6, с. 40]. У роботах вітчизняних та іноземних науковців В. Кифяк, О. Любіцевої, Г. Михайліченко, B. McKercher, T. Ratz, L. Puczko, E. Chiaf, M. Pezzagno, присвячених проектуванню туристичного продукту, немає механізму проектування регіональних туристичних маршрутів.
Так В. Кифяк детально розглядає поняття, структуру та складові туристичного продукту, Г. Михайліченко визначила основні етапи розробки нового турпродукту та перелік робіт по створенню туристичної пропозиції. О. Любіцева досліджує механізм розробки туру, який складається з наступних етапів: розробка схеми маршруту, оптимізація маршруту, програмне забезпечення туру, організаційно-технічні заходи з забезпечення туру, розрахунок вартості туру, заповнення документації, заходи з організації подорожі [1;3;2].
B. McKercher розглядає процес розробки продукту з культурного туризму [9, с. 122], T. Ratz та L. Puczko досліджували значення, концепції та основні риси тематичних маршрутів, процес їх створення та умови, за яких розроблений туристичний маршрут стає турпродуктом [10, с. 132–147], E. Chiaf та M. Pezzagno визначили основні аспекти, на які треба звернути увагу при проектуванні маршрутів, та як само туристичні ресурси впливають на процес таких розробок [8, с. 227–234].
Окремо слід звернути увагу на дослідження, що присвячені проектуванню екскурсій (роботи М. Гейнике, В. Герда, І. Гревса, Р. Дьякової, Б. Ємельянова), оскільки деякі етапи їх розробки можуть перекликатися з етапами розробки туристичних маршрутів, або бути аналогічними, наприклад: визначення мети та завдання екскурсії/маршруту, вибір теми, відбір об'єктів туристичного показу, складання траси екскурсії/маршруту. Уперше визначення "етапи підготовки екскурсії" було введено у обіг у 1976 році, тоді ж було названо 15 таких етапів. На сьогоднішній день теоретики екскурсознавства пропонують три основні етапи розробки екскурсії, які включають підготовчу роботу, процес створення екскурсії та завершальний етап [7, с. 129].
Тож необхідно створити універсальний алгоритм проектування регіональних туристичних маршрутів, вивчення та застосування якого гарантувало б високий рівень засвоєння необхідної інформації, розвиток творчих здібностей студентів та оволодіння навичками розробки аналогічних маршрутів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий