Все о талассотерапии

Что такое талассотерапия?

В переводе с древнегреческого языка означает "лечение морем". Талассотерапия - это использование в процедурах по уходу за телом морской воды, подогретой до +33° С, водорослей и морских грязей в сочетании с морским климатом. Целительные свойства талассотерапии ценились еще древними римлянами и карфагенянами, которые предлагали различные талассопроцедуры в общественных термах (банях). 

Винний туризм - розслаблюючий відпочинок без моря

У той час, коли пляжний сезон підходить до кінця і морські курорти втрачають свою актуальність, для туристів відкривають двері винороби. Основною метою таких турів є дегустація вина на його батьківщині, знайомство з технологією виробництва і віковими традиціями господарства. Також винний туризм пропонує знайомство з культурою регіону, традиціями вживання вина, кухнею і особисте знайомство з виноробами. Незважаючи на малу популярність винного туризму на території України, винороби Європи вже століття активно приймають у себе гостей.

Одним з центрів винного туризму є Італія. Щорічно тисячі туристів відвідують виноробні Італії. Тоскана - був першим італійським регіоном, що привертає винних туристів, згодом, цей вид туризму став популярний і в інших регіонах країни, де виготовляється домашнее вино. Зараз налічується 140 «винних доріг» Італії.

Совмещение несовместимого: промышленный туризм может эффективно работать на благо городов и территорий

Организация туристических экскурсий на действующие производства может стать неожиданным подспорьем в развитии российских городов и компаний. Это превосходный инструмент маркетинга территории: в выигрыше все, кроме конкурентов. 

От слова «кризис» наконец-то начали уставать. Это хорошая усталость, которая заставляет искать новые, нестандартные технологии выживания в экономике – те самые инновации, о которых у нас так много и самозабвенно рассуждали до кризиса. Самые интересные решения, как правило, располагаются между дисциплинами, между традиционными нишами деятельности и на первый взгляд кажутся нелепыми. Считается, что нельзя, например, городу в равной степени развивать промышленность и туризм. Это несовместимые сферы, которые мешают друг другу. Но непредсказуемое развитие быстро меняющегося мира доказывает, что прорывы в развитии надо искать как раз в совмещении несовместимого. Одно из ярких доказательств – начавшийся 15 лет назад бум промышленного туризма в Западной Европе. 

Велотуризм в Самарской области

Учеными было давно доказано, что выхлопные газы значительно влияют на уровень раковых заболеваний, именно поэтому в некоторых городах России, активно взялись за развитие велотранспорта не только административные органы, но и активисты.

Общественные движения стараются обратить внимание окружающих на то, насколько нужно и важно развитие велопарковок и велодорожек в Самаре. Особенно активно в последнее время развивается велотуризм, не только молодежь, но и все больше состоятельных людей предпочитают лежанию на диване активные прогулки по маршрутам Самары.

Велосипедный туризм

Одним из самых малозатратных и увлекательных видов туризма является велосипедный туризм. Чтобы воспользоваться подобным видом путешествия, нужен не только велосипед, но и хорошая физическая подготовка.

История создания велосипеда

Согласно некоторым источникам, первые упоминания о передвижении человека на конструкциях с колесами датируются XV веком. Но развитие велосипеда как вида транспорта началось только в ХIX столетии.

Так некто Людвиг Драйс сконструировал для своего самоката управляемое переднее колесо. Его длина составляла 2,4 метра, а колеса были 30-ти дюймовыми. На таком самокате он проехал 100 километров почти за 7 часов. Несколько позже Пьер Мишо, в 1860 году, устанавливает на передние колеса самоката две педали и через два года такие самокаты начали выпускать серийно, и получают свое название – велосипед. Как только появился велосипед, он сразу начинает подвергаться различным реконструкциям и изменениям. Появляется рама из трубок, на колеса надевается резина. 

Основные доминанты событийного туризма

На основе проведенных исследований рассмотрены ключевые доминанты событийного туризма, методы их оценки и принципы управления ими в рыночных условиях. Даны некоторые предложения по совершенствованию спортивного ивента.

Ключевые слова: событийный туризм, спортивный ивент, доминанты ивента, эффективность.

Постановка проблемы. Сфера туризма является важнейшей и составной частью экономических преобразований, направленных на либерализацию экономического развития. Недооценка необходимости использования новых технологий для организации сферы туризма, приведет к утрате возможностей использования этого сектора в приросте богатства и благосостояния страны, укреплении экономики. 

Историко-культурный туризм и развитие туристических городов

Для класификации рекреационной деятельности (в данной работе понятия «рекреационная деятельность» и «туристическая деятельность» автор понимает как синонимы) существуют разные подходы. По цели или главным мотивациям путешествия предлагаются следующие виды туризма. По мнению американского учёного В.Смита (V.Smith), существуют шесть категорий туризма[1]: этнический туризм; культурный туризм; исторический туризм; экологический туризм; рекреационный туризм; деловой туризм.Украинский учёный Н.П.Крачило предложил шесть видов туризма[2]: курортно-лечебный; культурно-развлекательный (туристические путешествия, проводимые с целью ознакомления с историко-культурными, археологическими и архитектурными достопримечательностями, посещения музеев, картинных галерей, театров, фестивалей, спортивных соревнований и других объектов культуры); спортивный; познавательно-деловой; религиозный; промысловый. Русский учёный Н.С.Мироненко считает, что по главному мотиву рекреационная деятельность делится на следующие виды[3]: лечебная;оздоровительная и спортивная; познавательная (натуралистическая, культурно-историческая). Русский учёный В.А.Квартальнов считает, что мотивы в определённой степени предопределяют поведение человека в качестве покупателя турпродукта, влияя на выбор практически всех его составных элементов, и по цели путешествия предлагает следующие виды[4]: отдых, досуг, развлечение; познание; спорт и его сопровождение; паломничество; деловые цели; гостевые цели. Он считает, что главная задача историко-культурного туризма состоит в том, чтобы познакомиться с достижениями культуры, науки и техники (музеи, галереи, культовые сооружения, архитектурные ансамбли и т.п.), посетить исторические места и сооружения.

О терминологии и типологии мрачного туризма

Аннотация. Статья посвящена так называемому мрачному туризму как специфическому виду путешествий; освещены вопросы его психологической привлекательности для людей; раскрыта сущность и основные направления; дается примерный перечень наиболее посещаемых объектов. 

Постановка проблемы. Многочисленные классификации туризма постоянно пополняются новыми разновидностями. Путешествия с традиционными – оздоровительными или познавательными, – целями, уже не удовлетворяют потребности современного человека. Люди, проводящие большую часть времени в унифицированном стандартном пространстве городов хотят получить в период отдыха максимум острых ощущений. Поэтому популярность приобретают различные экстремальные и нетрадиционные виды туризма. Следовательно, разработка теоретических основ одного из новых видов туризма – «мрачного», имеет важное перспективное значение.

Некропольный туризм: зарубежный опыт

Аннотация. В статье рассмотрен опыт проведения экскурсионных туров по зарубежным некропольным объектам. Высветлены предпосылки формирования «кладбищенского туризма» с точки зрения исторических, социальных и культурных процессов. Показаны перспективы развития некропольного туризма на Украине. Дана характеристика отдельных объектов.

Кладбища - неотъемлемая часть любого общества. С людскими поселениями всегда соседствуют некрополи – «города мертвых». Церковь, философски замечая, что «земля еси, в землю и отыдеши», считала грехом осквернение могил и нарушение покоя умерших. Тем не менее, у людей существует потребность посещать места вечного покоя. Во всем мире кладбищенский туризм, как неотъемлемая часть ностальгического туризма, популярен уже давно. Некоторые некрополи расскажут о стране, ее истории, укладе жизни больше любого путеводителя. Поэтому во многих государствах мира кладбища являются такими же достопримечательностями, как музеи, дворцы и другие культурные объекты.

География объектов некропольного туризма зарубежом

Кладбища являются составной частью культурно-исторического комплекса города, своего рода энциклопедией, сохраняющей сведения об истории и традициях местного населения. Журнал «Weismann Travel Reports», один из наиболее популярных источников информации для 6 тысяч туристических агентств мира, утверждает, что кладбища – наиболее посещаемые туристами места в мире. Следовательно, можно говорить о формировании нового туристического направления – некропольного. 

Вплив інноваційних процесів на розвиток спортивного туризму

Туризм походить від французького “tourisme” – прогулянка, подорож – подорожі у вільний час пов’язані з від’їздом за межі постійного проживання; один з видів активного відпочинку, який поєднує відновлення продуктивних сил людини з оздоровчими, пізнавальними, спортивними та культурними розважальними цілями. Інновації в туризмі слід розглядати як системні заходи, що мають якісну новизну і призводять до позитивних зрушень, що забезпечує стійке функціонування і розвиток галузі в регіоні та країні. Сюди відносяться правове забезпечення туристських проектів, здатність організації нових видів туристської діяльності, створення кардинально нових турпродуктів і товарів для подорожей, інформаційно-рекламне забезпечення туристського попиту, що включає в себе сучасні технології. Основні зусилля щодо розвитку інновацій в туризмі спрямовані на підвищення конкурентоспроможності підприємств, на значне поліпшення туристського сервісу [1]. 

Фототур – современный туристический продукт или сочетание полезного с приятным

1. Фототур: что это такое

Начинать нужно, прежде всего, с терминологии. Что такое фототур? За редким исключением, фототур предполагается и позиционируется как тур для фотографов. Туристические компании и некоторые предприимчивые фотографы довольно быстро поняли, что этот рынок имеет огромные перспективы. Еще 5 лет назад найти такой продукт, как фототур, было практически невозможно. Никому не хотелось возиться с армией довольно привередливых и «странноватых» людей, когда страна рвалась на экзотические курорты и спешила открывать новые страны. Тогда фотографы не были нужны никому, кроме самих себя. Все фотографическое общение ограничивалось рамками фотосайтов или фотоклубов. 

Винний туризм як інноваційний напрямок туристичного ринку

Одним з перспективних напрямків розвитку ринку туристичних послуг є винний туризм - спеціалізований вид туризму, пов'язаний з ознайомленням з історією, технологією та культурою споживання алкогольних напоїв у певному регіоні та дегустацією алкогольних напоїв безпосередньо у виробника, а також відвідування спеціальних закладів та заходів, як дегустаційні зали, вині підвали, винні виставки, конкурси, фестивалі, тощо. 

Вино і подорожі завжди були тісно взаємопов'язаними, адже пригощання гостей національними напоями, в першу чергу вином, є елементом гостинності практично у всіх народів світу. Фахівців - виноробів і організаторів туристичного бізнесу об'єднує і той фактор, що вино - це мистецтво, яке по праву можна вважати культурною спадщиною і необхідно зберігати для наступних поколінь. 

Организационно-экономические стратегии развития немассовых видов туризма в Украинском Причерноморье

Актуальность. Украина и ее побережье Азово-Черноморского региона обладает богатым рекреационным и природно-ресурсным потенциалом, по емкости которого она не уступает признанным курортным регионам общемирового значения. Основную роль в курортном богатстве Украины играет курортно-рекреационный природно-ресурсный потенциал приморских регионов Азово-Черноморского бассейна. При экологически допустимом освоении основных видов курортных ресурсов этих регионов (лечебных грязей, подземных минеральных вод, пляжей и др.) здесь можно ежегодно оздоравливать более 40 млн. рекреантов, привлекаемых местной экзотикой и памятниками истории и культуры в активно освоенных еще с времен античной культуры приморских регионах Азово-Черноморского бассейна, а также при создании и развитии учреждений делового, научного, религиозного, экзотического и иных перспективных видов туризма, свободных экономических зон курортного, туристического и иных видов оздоровительного назначения. 

Астрономический туризм

К самым молодым видам туризма с уверенностью можно отнести астрономический туризм. В большинстве случаев он заключается в поездках в различные точки планеты для наблюдения за необычными и редкими явлениями небесной сферы. Речь идет о таких феноменах как затмение Солнца и Луны, также о событиях, которые происходят на небесной сфере с некоторой периодичностью.

Астрономический туризм предполагает выезд туристических групп астрономов-любителей в экологически чистые места под руководством опытных ученых. Обычно это поездки в горные местности. Это объясняется тем, что здесь имеются самые лучшие условия для наблюдения за движением небесных объектов, так как здесь отсутствует городской смог и задымленность воздуха. 

Событийный туризм в России и за рубежом

Все большую популярность в настоящее время приобретает такой вид туризма как событийный, хотя многие туристы не достаточно проинформированы о существовании данного. Поверхностный анализ спроса туристического рынка показывает, что в настоящее время наблюдается рост интереса к событийным, фестивальным мероприятиям, в ходе которых турист получает больше положительных эмоций от путешествия нежели от простого пляжного тура, даже с богатой экскурсионной программой. Так что же такое событийный туризм? Какие в мире происходят события, которые могли бы быть интересны туристу при формировании своего тура, высока ли цена на данный продукт и как его организовать? 

Морфология города как основа для формирования его рекреационной среды

Большой теоретический и практический интерес представляет собой изучение городов бывшего СССР в сравнении с городами других стран, прежде всего стран Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ) с переходной экономикой. Переходные процессы оказывают непосредственное влияние на морфологию городской среды, пространственную конфигурацию рекреационной среды города. Следовательно, экономического контекста, в котором они происходят, необходим для осуществления рационального градостроительного планирования и путей развития рекреационной среды этих городов. За основу такого сравнительного исследования можно взять существующие исследования городов мира, выполненные в рамках единого методологического подхода. Например, исследования, которые проводились Аланом Бертаудом и его коллегами¹. В результате обобщения на-копленного материала по этим исследованиям были выделены специфические черты, присущие городам постсоветских стран:

Проблеми оцінки рекреаційного потенціалу

Згідно з чинним у наш час Класифікатором видів економічної діяльності рекреаційна діяльність – це відносно самостійний вид діяльності, яка забезпечує в кінцевому результаті відпочинок, лікування, туризм, різноманітні форми дозвілля, розваги, вдосконалення та розвиток особистості.

Безумовно, ефективна рекреаційна діяльність можлива при наявності відповідних запасів рекреаційного потенціалу. Здійснення такої діяльності вимагає його всебічної оцінки.

Як вже зазначалося вище, в науковій літературі оцінка рекреаційного потенціалу здійснюється переважно в двох площинах: по-перше, в складі оцінки природно-ресурсного потенціалу і, по-друге, як розв’язання самостійного завдання. Наголосимо, що для того, щоб щось оцінювати, необхідно мати інформацію про досліджуваний об’єкт. Це означає, що в статистичних довідниках і щорічниках повинна бути повноцінна, принаймні така, як по інших видах економічної діяльності (наприклад, по промисловості чи сільському господарству), інформація про рекреаційний потенціал і рекреаційну діяльність. На превеликий жаль, така інформація практично відсутня. Отже, необхідно в наступних випусках статистичних довідкових матеріалів її подавати. 

Особливості застосування природних курортних ресурсів як лікарських засобів у медичній практиці

Згідно з Законом України “Про лікарські засоби” природні лікувальні ресурси - мінеральні води, лікувальні грязі, воски та препарати на їх основі відносяться до лікарських засобів природного та преформованого походження. 

Вимоги до природних мінеральних вод представлені в ДСТУ 878-93 “Води мінеральні питні. Технічні умови” та ГСТУ 42-10-02-96 “Води мінеральні лікувальні. Технічні умови”. Бутильовані лікувально-столові води виробляються та реалізуються населенню згідно з Законом України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”. 

Причина постійно зростаючих вимог до забезпечення якості при дослідженнях, виробництві, практичному використанні лікарських засобів обумовлена тим, що якість нерозривно пов’язана з безпекою та ефективністю препаратів і, безумовно, із здоров’ям та безпекою кожної людини і суспільства в цілому. 

Основное содержание санаторно-курортной деятельности в контексте экономической науки

Аннотация. В статье рассмотрен понятийно-категорийный аппарат, являющийся основой дельнейшего изучения деятельности санаторно-курортного комплекса, приемлемый для различных научных изысканий.

Ключевые слова: санаторий, курорт, санаторно-курортный, комплекс, здоровье.

В соответствии с Конституцией РФ и Гражданским кодексом РФ охрана здоровья граждан и укрепление общественного здоровья находятся в основе социально-экономической политики государства. Существенный вклад в решение этой важнейшей социальной задачи должна внести деятельность санаторно-курортных учреждений.

В этой связи формирование понятийно-категорийного аппарата, в частности, таких базовых понятий, как «курорт» и «санаторий» имеет важное значение для дальнейших научных исследований. Рассмотрим различные трактовки базового понятия «курорт», представленные в таких научных справочных систематизированных изданиях, как энциклопедии.

Модель контурного пакетирования как основа формирования конкурентомобильности санаторно-курортного комплекса

Аннотация. Приоритетным направлением деятельности санаторно-курортных комплексов становится маркетинговая. Модель контурного пакетирования санаторно-курортного продукта обеспечивает конкурентоспособность, конкурентоустойчивость и конкурентомобильность санаторно-курортного комплекса. Управление маркетинговыми коммуникациями на рынке санаторно-курортных услуг способствует формированию потребительской лояльности.

Ключевые слова: санаторно-курортный маркетинг, конкурентомобильность фирмы, санаторно-курортный комплекс, потребительская лояльность. 

Физическая рекреация как основа гармонизации и сохранение здоровья в студенческой среде

В современный период развития общества можно отметить ряд проблемных ситуаций, которые условно можно разделить на общественный и индивидуальный уровень. На общественном уровне сложность состоит в том, есть высокая потребность общества в развитии здоровой нации, но ход развития социума и ухудшении состояния экологии ведет ухудшению здоровья граждан. 

На индивидуальном уровне противоречия лежат между потребностью человека в активном отдыхе, восстановлении сил и низкой мотивации физической активности, низким уровнем знаний основ физической культуры, доступностью и эффективным оздоровительным воздействием многих физических упражнений. 

Управление качеством услуг в санаторно-курортном хозяйстве

Постановка проблемы. В настоящее время высокое качество услуг в санитарно-курортном хозяйстве становится все более важным, а чаще всего решающим аргументом в конкурентной борьбе за потребителя. Успех любой организации определяется качеством и стоимостью предоставляемых услуг. Проблема данного исследования носит актуальный характер в современных условиях.

Цель данной статьи: рассмотреть управление качеством услуг в санаторно-курортном хозяйстве.

В 2008 году Крым включал 655 объектов санаторно-курортного хозяйства. Санатории и пансионаты с лечением составляют 28%. По оперативным данным количество прибывших на отдых и лечение в 2008 году составило 5,6 млн. человек (рассчитанное по методике), что на 1,7% ниже уровня 2007 года (5,7 млн. человек). При этом организованно в здравницах за этот период отдохнули 1,2 млн. человек. Средний коэффициент заполняемости здравниц уменьшился в сравнении с уровнем 2007 года на 2,9% и составил 63,2%. [2].

Создание системы качества услуг в санаторно-курортном хозяйстве

Постановка проблемы. В настоящее время одной из серьезных проблем для санаторно-курортного хозяйства является создание системы качества, позволяющей обеспечить предоставление конкурентоспособных услуг.

Цель статьи: формирование системы качества услуг в санаторно-курортном хозяйстве. 

В 2008 году Крым включал 655 объектов санаторно-курортного хозяйства. Санатории и пансионаты с лечением составляют 28% [1]. 

Значення та розвиток територіально-рекреаційної системи завдяки туризму

Актуальною темою для сьогоднішнього періоду є діяльність територіально-рекреаційної системи, яка включає в себе вирішення соціально-економічних задач та спрямована на рекреаційні потреби населення. 

Територіальна рекреаційна система (ТРС) - це свого роду просторово організована на території певного таксономічного рангу сукупність рекреаційних установ, що функціонують на основі використання ресурсів цієї території і просторово-територіально між собою пов’язані. 

Рекреационный бизнес и основные факторы обеспечения его конкурентоспособности (на примере туризма)

Процессы трансформации национальной экономики Украины протекают на фоне формирования в ней экономики социально ориентированного рыночного типа. Модель рыночного хозяйства такого типа подразумевает необходимость приоритетного развития социальной сферы, обеспечивающей удовлетворение социальных и духовных потребностей населения, в том числе и в активном отдыхе. 

Исторический опыт свидетельствует, что только те страны добились процветания, где решение социальных проблем, улучшение жизни народа и всестороннего развития членов общества является настоятельной потребностью самого хозяйственного развития. И это не коммунистические лозунги, взятые из недалекого прошлого нашей страны. Таким образом, актуальность темы исследования очевидна. 

Феноменология туризма

Ключевые слова: анализ туризма, исторические аспекты, коммерческие и некоммерческие организации, научные интересы, туристская промышленность.

Развитие учения о туризме тесно связано с историей самого туризма. Исстари изучением туризма как науки занимались сами путешественники, и подобные учения соответствовали духу и характеру туризма того времени. Большинство современных учений стало возникать начиная с 1970 г., около половины из них - с 1980 г. Важно рассмотреть исторический фундамент науки под названием "туризм", осветить ее основные вопросы и проследить цепочку вкладов других наук в эту дисциплину.

Туристический бизнес и законы естествознания

Туристический, как и всякий другой бизнес, только тогда считается таковым, если он приносит прибыль. А последняя в конечном счете зависит от конкурентоспособности того или иного туристического продукта, адекватного уровня маркетинга и искусного менеджмента. Но все это, в свою очередь, предполагает наличие здоровой и конкурентной рыночной среды - только тогда можно говорить о том, что туристический бизнес развивается на основе объективных экономических законов.

Однако, что бы ни говорили об объективности этих законов, они наиболее подвержены влиянию со стороны того общественно-политического строя, на фоне которого функционируют. Хуже того, - из нашей недавней истории известно, как формулировались такие «экономические законы», которые откровенно оправдывали и обслуживали существовавший политический уклад. Причем сомнение (всего лишь сомнение!) в их объективности могло дорого стоить сомневающемуся. А такие «науки», как политэкономия социализма, исторический материализм, марксистско-ленинская философия и т.п. позиционировались как фундамент всех других наук, причем не только социогуманитарных, но и естественных. Кстати, последнее обстоятельство в свое время притормозило на целые десятилетия развитие отечественной кибернетики и генетики. Коммунистическая идеология и волюнтаристская «политэкономия социализма» подчас доминировали над всей остальной научной сферой. 

Всё о религиозных путешествиях

Совсем не обязательно быть паломником, чтобы отправиться в путешествие к религиозным святыням. Эти места удивительно красивы и буквально дышат историей. 

По следам апостола Павла, Греция и Турция. Следуя за апостолом Павлом, можно совершить прекрасное и весьма познавательное путешествие. Начать его стоит в Турции, в небольшом городке Тарсе, на родине святого. А оттуда отправиться в Эфес. Руины Эфеса находятся в 3 км от современного города Сельчук. Помимо бесчисленных древних развалин, город знаменит тем, что здесь читал свои проповеди апостол-путешественник. Из Эфеса, вслед за святым Павлом, отправляйтесь в Грецию на Родос, где он продолжил свои проповеди, а оттуда на другой остров – Линдос. Небольшой уютный залив, обозначенный вдали белой церквушкой, - то самое место, где Павел сошел на берег. 

Туризм як стрибок в нереальність

В статті розкривається специфіка туристичної діяльності. Туризм розглядається як форма освоєння іншої території, іншої культури, іншого часу та самого себе.

Ключові слова: «географічний простір», «культурне середовище», «просторово-часового буття».

Згідно визначення туризму, стати туристом дуже просто, треба тільки вийти з роботи і за межі постійного проживання. Спробуємо прослідкувати, штовхає людину у подорож, яка сила не дає їй спокійно сидіти на місці. Перша умова яка робить можливим туризм це незадоволеність. Незадоволеність своїм реальним, буденним життям тут і зараз.

Що спонукає людину до подорожі? Заради задоволення яких потреб треба залишати власну домівку? Щоб кудись піти чи поїхати, треба перш за все відчути відсутність чогось, потребу шукати той життєвий простір, де можна задовольнити свої потреби. Особливість туризму з цієї точки зору полягає в тім, що завжди являє подорож обмежену у часі і місце початку співпадає з кінцем подорожі. Туризм не пов’язаний з задоволенням потреби назавжди змінити життєве середовище людини. 

Ціннісний зміст сучасного туризму

Об’єктом дослідження статті є туризм, як інноваційний простір обміну ціннісно-смисловими продуктами соціуму. Розкривається зміст поняття "турист" та його роль як суб’єкта ціннісної парадигми сучасного туризму, де він одночасно виступає "приймачем світової культури" та "відтворювачем культури" певного соціуму. Дається уявлення про репрезентаційний процес розвитку акмеологічних проекцій буття людини спрямованих на успіх в ціннісно-орієнтованій перспективі. У статті доводиться, що своєрідна модель успішного засвоєння смислів, як система атракторів одночасно мотивує діяльність людини на досягнення відповідних ціннісно-привабливих атрибутів в туризмі та призводить до бажаних в певній соціальній структурі форм поведінки. 

Гостинність в соціокультурній сфері туризму як головний предмет філософського аналізу

Аналізується моральний (етичний) і соціокультурний зміст феномену гостинності як сутності і головного стрижня туристичної діяльності.

Ключові слова: особистість, культура, туризм, гостинність, виховання, соціальна практика.

Зростання місця і ролі сфери туризму у сучасному світі є привабливим предметом дослідження з кількох причин. По-перше, глобалізація сучасного світу є наслідком зміни змісту і характеру праці, що викликає значне підвищення мобільності людини не тільки у статусі робочої сили, оскільки нині виробниче спілкування стає інтенсивним і не прив'язаним до конкретного робочого місця. Техногенний характер праці змінюється на більш гуманітарний, тому людина починає відчувати власну спроможність і потребу більше знати, більше спостерігати, бути присутньою особисто там, де відбуваються події, які визначають сутність епохи. Це стосується усіх без винятку подій: від відкриття Олімпійських ігор і вивчення іноземних мов до запуску штучного супутника Землі чи Інтернет-програми. Усе залежить від професійного спрямування особистості і її власного інтересу.

Феномен туризма в пространстве массовой культуры

На Западе проблемам социально-функциональных характеристик, систематизации и влияния массовой культуры традиционно уделялось много внимания, однако отечественная наука стала посвящать свои труды этой теме сравнительно недавно. Долгое время массовая культура воспринималась ею исключительно как феномен буржуазного капиталистического общества, однако сегодня превалирует убеждение, что массовая культура играла и продолжает играть значительную роль как в тоталитарных, так и в либерально-демократических обществах, выполняя социальный заказ политической элиты.

Розвиток туризму як соціального і культурного явища в умовах глобалізації та крос-культурної комунікації

В результаті аналізу наукової літератури автор приходить до висновку, що туризм є наслідком динамізму сучасної епохи та технологічного розвитку постіндустріальної епохи, у контексті якої відбувається структуризація функціонально-видової спрямованості туризму. Автор виявляє суперечливу і неоднозначну сутність туризму, яка породжена глобалізацією світової спільноти, впливом сучасних інтернет-технологій та культури. Туризм – це один з феноменів крос-культурної комунікації, що являє собою складне і суперечливе явище, на яке істотно впливають економічний, політичний, соціокультурний і демографічний фактори, у тому числі базові цінності культури. 

Культурозбережний і культуротворчий потенціал туристичної діяльності

Об’єктом пильної уваги наукової спільноти й широкої громадськості дедалі більше стає культура як структуротворчий базис людської діяльності, як простір, що породжує життєві сенси, як основа, що об’єднує, пов’язує людей, і як принцип, що їх роз’єднує й розмежовує. З настанням XXІ ст. активізувався процес самопізнання культури, звернення до культурних джерел, осягнення смислів і першооснов буття. Відбувається "зрушення епіцентру всього людського буття до полюса культури" [1]. Люди намагаються збагнути закони, що визначають динаміку культури, навчитися відкривати їх у повсякденному житті, а то й впливати на їхній перебіг. 

Прочанський рух як метода формування християнського світогляду

Соціологічні дослідження молоді міста Львова, проведені у 2000 р., дали невтішний результат: лише 31 % молодих людей довіряє Церкві і 60 % нікому. Тому, якщо ми не хочемо, щоби через декілька десятиліть наша Церква за чисельністю опустилась до рівня секти, то не гаючи ані хвилини повинні братись до праці. Практика показує, що одним з дієвих методів роботи з молоддю є прощі, мандрівки, релігійні тури.

Ще не так давно, у підрадянські часи, терміни “проща”, “прочанин”, “прочанський рух” були майже невідомими пересічному громадянину. Сьогодні ж вони стали для нас звиклими, а для декого навіть банальними. Вирушили люди пішки до святого місця скласти Богові свої молитви – це проща; поїхали учні чи слухачі катехитичної школи на прогульку до старовинної церкви чи монастиря – також проща; помолились перед чудотворною іконою, сфотографувались на фоні Хресної Дороги чи культової споруди, накупили з десяток образків, хрестиків, брошурок, кинули щедру пожертву в скриньку – і все це знову класифікується як “відбули прощу”. Так все таки, що ж таке “проща”, як правильно розуміти термін “прочанський рух”?

Туризм как экономическая категория

Имея длительную историю развития, туризм до настоящего времени не получил однозначного определения. Как указывает В.Б. Сапрунова [1], до сих пор отсутствует единство мнений по проблемам трактовки сущности туризма и его понятийного аппарата. Однако, вопрос дефиниций и терминологии туризма, является необходимым условием научной рефлексии явлений и процессов, характерных для туризма.

Формирование определений понятия "туризм" происходило и происходит параллельно развитию данного явления. Туризм изначально не являлся объектом научного исследования и в первоначальном смысле в общественном сознании понимался как передвижение и временное пребывание людей вне постоянного места жительства. Необходимость более четкого определения туризма возникла в середине ХХ века, когда туристские потоки значительно увеличились, равно как и их влияние на экономику государств. Инициированное в это время научное осмысление туризма как вида деятельности требовало установления его четкого категориального аппарата.

Вплив термінологічного апарату на окремі показники туристичної діяльності

Анотація. Актуальність даної статті полягає в аналізі основних термінів, які містяться в нормативно-правових актах чинного українського законодавства про туризм. В роботі проведено дослідження впливу термінологічного апарату на окремі показники туристичної діяльності, зокрема, на потужність іноземного туристопотоку; зроблені висновки про невірогідність відомостей про розвиток іноземного туризму в Україні.

Постановка проблеми. У статті розглядаються базові дефініції з туризму, які містяться в різних нормативно-правових актах туристичного законодавства України, проводиться їх порівняльний аналіз щодо виявлення впливу на показники туристичної діяльності, зокрема, кількості іноземних туристів. Для характеристики в'їзного туристопотоку використовуються дані трьох джерел інформації – відомостей Адміністрації державної прикордонної служби (АДПС), які розміщені на офіційних сайтах Державної служби туризму і курортів (ДСТК) та Державного комітету статистики, та даних з форми статистичної звітності 1-ТУР, що дозволяє зробити певні висновки про необ'єктивність обліку туристів в Україні. 

Туристичне підприємство як суб'єкт конкуренції на ринку туристичних товарів та послуг в Україні

У статті визначено поняття туристичного підприємства як суб’єкту конкуренції на ринку туристичних товарів та послуг, визначені його основні функції; проведена класифікація та типізація туристичних підприємств, що є передумовою визначення їх конкурентоспроможності.

У відповідності із Законами України “Про підприємство” та “Про туризм” під туристичним підприємствомрозуміють самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи, здійснює комерційну та науково-дослідну діяльність з метою отримання прибутку.

Особливості та сучасні аспекти функціонування ринку туристичних послуг

У статті розкрито сутність ринку туристичних послуг та особливості його становлення і функціонування, наведено класифікацію основних видів туристичного ринку, узагальнено аспекти його державного регулювання.

Ключові слова: туризм, ринок, туристичний ринок, ринок туристичних послуг, органи державного управління. 

О дефиниции "индустрия туризма"

В роботі розглянуті основні дефініції пойнять туризм та індустрія туризму. Означена дефініція "індустрія туризму". Дані основні структурні компоненти індустрії туризму, співвідношення індустрії туризму та рекреаційною галузі економіки країни.

In the article the definitions of tourist industry and tourist are investigated. The definition of tourist industry is given. The most of structure components of tourist industry and link notions of tourist and recreation as a part of the national economy. 

Развитие туризма как фактор формирования имиджа территории

Положительный образ территории или ее имидж, бренд формируется благодаря воздействию массы факторов - это и уровень развития экономики, степень развития инфраструктуры, транспорта, сферы услуг, наличие рекреационных ресурсов, экологическая составляющая территории, а также ее общая инвестиционная привлекательность. На формирование положительного имиджа территории больше влияют общее состояние экономики и уровень развития инфраструктуры и сферы услуг. Хотя есть и исключения - страны пляжного отдыха, ориентированные на туризм как один из главных источников доходов бюджета, такие как Египет, Турция, Тунис, Доминиканская Республика (если Вас интересует информация прогорящие туры в Доминикану - посетите сайт jazztour.ru).

Концептуальні підходи до визначення дефініції «туристичний регіон»

Узагальнено різні підходи до тлумачення поняття «туристичний регіон». Визначено термін «туристичний регіон». Розроблено класифікацію туристичних регіонів і виявлено специфічні особливості, які властиві різним туристичним регіонам. 

Туризм є не тільки однією з форм людської діяльності, але також і важливим суспільно-господарським явищем сучасного світу. Туризм - це сфера динамічна і багатопланова, яка виявляється в суспільній, культурній, психологічній, просторовій та економічній галузях. Туризм належить до сфер, що найбільш швидко розвиваються. Відповідно до прогнозу ВТО, у 2020 р. у світі подорожуватиме 1,6 млрд. туристів, які залишать у відвіданих ними країнах 2 млрд. дол. Прогнозується, що туристична галузь стане одним з найважливіших всесвітніх працедавців. В 2005 р. завдяки туризму створено близько 150 млн. робочих місць [1, с.6]. 

Туризм як економічний фактор життєзабезпечення та активізації розвитку господарських систем в умовах фінансової та економічної кризи

Українська економіка знаходиться під впливом сучасних глобальних тенденцій, які формують умови і обумовлюють фактори розвитку базових галузей економіки, серед яких пріоритетне значення має туризм, який: 

- є одним із вагомих чинників реалізації зовнішньої політики держави; 
- сприяє зростанню зайнятості та диверсифікації економіки (оскільки сфера туризму і курортів функціонально пов'язана з більш як 50 галузями економіки); 
- обумовлює збереження і розвиток культурного потенціалу; 
- сприяє популяризації та розвитку інфраструктури об'єктів історико-культурної спадщини; 
- створює реальні можливості для залучення інвестиційних коштів; 
- обумовлює гармонізацію відношень між різними країнами і народами; 
- впливає на збереження екологічно безпечного довкілля тощо. 

Генезис та еволюція наукового туристського дискурсу

Аналізуються наукові дослідження в галузі туризму, зокрема формування наукових шкіл і виявлення особливостей тематики досліджень окремих напрямів західними вченими. 

Ключові слова: туризм, туристичний дискурс, інституціоналізація наукового напряму, туристські наукові школи. 

З другої половини XX початку XXI ст. туризм став невід’ємною складовою життя суспільства, однією з найвисокоприбутковіших і динамічно прогресуючих галузей економіки. За зміни, які відбулися в суспільстві під впливом туризму, він одержав назву соціокультурного феномену ХХ ст. Вихід туризму на лідерські позиції в економіці та соціумі привернув до нього увагу багатьох фахівців з різних галузей знань. Сьогодні можна говорити про виникнення й активний розвиток нового наукового напряму - туризмознавства. Різнопланові напрями досліджень та становлення нової наукової дисципліни потребують історичного дослідження теоретичної рефлексії щодо аналізу туризму як культурного феномену, чим і зумовлена актуальність означеного дослідження.

Туристский регион: содержание и границы понятия (на примере анализа туристской учебной литературы)

На сегодняшний день туризм является одной из самых высокодоходных отраслей мировой экономики. Темпы развития туризма в странах и регионах мира достигают 25-30%. Имеет место парадоксально быстрое изменение пространственной картины туризма и направленности туристских потоков.

Несмотря на достаточно хорошую теоретико-методологическую разработанность понятийно-терминологического аппарата туристики, имеется определенный круг понятий и терминов, недостаточно проработанных в отечественной и зарубежной науке. К одному из таких понятий относится и понятие "туристский регион".

Туризм и глобальный экономический кризис в зеркале СМИ

Экономический кризис, начавшийся в середине 2008 года, и получивший статус мирового, а если судить по заголовкам статей и заметок в различных средствах массовой информации, то глобального (чувствуете увеличение масштабности?), охватил практически все сферы деятельности. Это факт. 

Однако интерес вызвал ни сколько сам кризис, ни сколько его причины, или же его влияние на мировое сообщество и деловой мир, сколько его освещение в СМИ, и способы его преподношения общественности теми же самыми СМИ. И как следствие из этого возник другой вопрос: каким образом это отразилось на сфере туризма? И что пишут об этом в СМИ? 

Основні проблеми туристичної галузі

В Указі Президента України "Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року" [6] туризм повинен стати одним з джерел поповнення державного та місцевих бюджетів, тому необхідно визначити проблеми роботи туристичної галузі та розглянути основні напрями по їх вирішенню.

В роботі туристичної галузі можна виділити наступні проблеми, що стримують її розвиток. Серед них:

- відсутність розгалуженої системи інформаційно-рекламного забезпечення діяльності галузі та туристичних представництв за кордоном;
- відсутність цивілізованих умов перетину кордону та несприятливий візовий режим для іноземних туристів;
- податкове законодавство, що не сприяє вкладенню інвестицій в інфраструктуру туризму та санаторно-курортний комплекс;
- різновідомча підпорядкованість туризму та санаторно-курортного комплексу;
- недоліки в системі регіонального управління [1];
- проблема тіньової економіки;
- необхідність передання частини повноважень органам місцевого самоврядування. 

Закономірності функціонування ринку туристичних послуг

Розглянуто закономірності функціонування ринку туристичних послуг як форми прояву фундаментальних економічних законів. 

Постановка проблеми у загальному вигляді.Стрімкий розвиток туризму, особливо за останні 50 років, дозволив визначити його як «феномен XX століття». У 2006 р., за даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО), кількість міжнародних туристів становила 698,8 млн. осіб, тобто за межами своєї країни відпочивав практично кожний десятий громадянин світу і прогнозується подальше зростання кількості подорожуючих. Таким чином, «феномен XX століття» стає невід’ємною складовою життя людей більшості країн світу і одним з провідних напрямків соціально-економічної діяльності в XXI ст.[2]. 

Теоретико-методологічні засади ефективної діяльності туризму в сучасній ринковій економіці

Автором здійснено теоретичний аналіз сутності туристичної діяльності. Визначено методологічні засади ефективної діяльності туристичної індустрії на сучасному етапі розвитку економіки, які охоплюють теоретичний аспект сутності туристичної діяльності та обґрунтування підходів ефективної діяльності туристичної індустрії в ринковій економіці.

Ключові слова: туризм, туристична галузь, туристичний ринок, туристичні послуги, туристичні потоки, в’їзний туризм, виїзний туризм, внутрішній туризм. 

Принципи створення нових туристичних маршрутів до Євро-2012

Визначено та обґрунтовано систему вихідних положень щодо створення нових туристичних маршрутів, які спеціалізуватимуться на обслуговуванні глядачів європейського чемпіонату з футболу. 

Вступ. На проведення в Україні європейського чемпіонату з футболу у 2012 році покладаються великі надії щодо розвитку туризму. Ряд дослідників вважає, що проведення в країні ігор такого масштабу (які, за оцінками маркетологів, за значимістю займають третю позицію після олімпійських ігор та чемпіонатів світу з футболу [1]) означає збільшення в’їзних потоків в Україну та є прекрасним шансом та унікальною можливістю ознайомити гостей чемпіонату не лише з подіями, що тут відбуватимуться, об’єктами спортивної інфраструктури, готелями та ресторанами, але показати їм красу нашої природи, пам’ятники архітектури, дати можливість футбольним болільникам відчути гостинність українського народу [1; 2].