Сучасний стан санаторно-курортної галузі України

Історично склалося, що санаторно-курортна галузь України є дуже складним та суперечливим сегментом ринку. За однією сукупністю ознак вона належить до сфери медицини та охорони здоров’я, за іншою – до сфери туристичної діяльності. З одного боку, вона є важливою складовою відновлення трудового потенціалу населення країни, з іншого – стратегічно важливим напрямом поповнення бюджету країни завдяки формуванню конкурентоспроможної на міжнародному ринку курортної галузі. 

Аналіз статистичних даних свідчить, що впродовж 2000-2011 рр. спостерігається незначне (у середньому щороку на 23 одиниці або 1,2%) зменшення загальної кількості санаторно-курортних і оздоровчих підприємств. Подібні тенденції відповідно спостерігаються і в ліжковому фонді. Так, кількість ліжко-місць зменшилася за останні 11 років з 502 тис. до 445 тис., тобто на 11%. Порівняно з 1995 р. в якому нараховувалось 562 тис. ліжко-місць їх стало менше на 21%. 

У 2011 р. порівняно з 2010 р. спостерігається також тенденція зменшення по всіх типах санаторно-курортних і оздоровчих підприємств, крім баз та інших закладів відпочинку. За цими підприємствами у 2009-2011 рр. спостерігаємо незначне зростання – 5,2%. Водночас, порівнюючи кількість санаторно-курортних і оздоровчих підприємств за типами у 2011 р. з 1995 р., слід відзначити значне зменшення кількості санаторіїв - профілакторіїв та закладів 1,2 - денного перебування майже у 2,3 та 9,1 рази відповідно. 

Аналізуючи зміни у структурі підприємств за типами, то з 1995 р. співвідношення певною мірою змінюється, але не принципово. Кількість санаторіїв у загальній кількості закладів залишається у межах 14-15%, при тому, що частка кількості ліжко-місць в них збільшується з 25% у 1995 р. до 28% у 2011 р. Чисельність оздоровлених у закладах даного типу – з 35% до 43%. Найбільшу частку у загальній кількості санаторно-курортних і оздоровчих підприємств становлять бази та інші заклади відпочинку, причому вона стабільно зростає – з 55% у 1995 р. до 61% у 2000 р. та до 66% у 2011 р. А ось частка оздоровлених у цих закладах майже не змінюється, залишаючись у межах 33-34%. 

За результатами аналізу змін у кількості ліжко-діб, у середньому по всіх типах підприємств відбувалося незначне зменшення кількості ліжко-місць на 1 заклад. Впродовж останніх 12 років даний показник коливається у межах 147-152 ліжко-місць на 1 заклад. Спостерігається певна залежність між кількістю ліжко - місць санаторіїв та пансіонатів з лікуванням. Коефіцієнт кореляції між цими показниками у 1995-2000 рр. становить - 0,55, а у 2000-2011 рр. – 0,57. Тобто можливий обернений зв’язок між середньою кількістю ліжок у санаторіях та пансіонатах. 

Отже, проведений аналіз стану санаторно-курортної галузі України дозволив виокремити ряд факторів, стримуючих її розвиток, серед яких слід відмітити: 

- недооцінюється профілактичний напрям санаторно-курортної галузі, що спричиняє відносно різке зниження загальної кількості санаторіїв-профілакторіїв та їх рівня завантаженості, хоча саме профілактика найбільшою мірою виявляє соціально-економічну ефективність щодо питань охорони і поліпшення здоров'я. 
- нарощування обсягів ринк у відбувається не через розширення самої галузі, а завдяки «інтенсивним» чинникам, спрямованим на залучення якомога більшої кількості споживачів, а не зорієнтована на кінцевий соціально-економічний ефект. Це може призвести до зниження якості послуг, та ролі, яку відіграє галузь у підвищенні соціально-економічної ефективності послуг, що надаються в системі охорони здоров'я. 

Враховуючи вищезазначене, подальший розвиток необхідно здійснювати інтенсивним шляхом: 

- через подальше забезпечення доступності та ефективності санаторно-курортного лікування і відпочинку; 
- створення умов і проведення сертифікації санаторно-курортних і оздоровчих підприємств відповідно до державних і міжнародних стандартів; 
- удосконалення структури збуту санаторно-курортних послуг та підтримання високої кон’юнктури попиту шляхом проведення диверсифікації послуг, впровадження інноваційних технологій (прогресивних технологій обслуговування), підвищення якості сервісу.