Дослідження туристично-рекреаційного потенціалу регіонів України не втрачають своєї актуальності, адже дозволяють визначити особливості та територіальну диференціацію туристичного комплексу країни, виявляти його характеристики та проблеми на регіональному рівні, щоб трансформувати отримані дані на національний. Херсонська область, завдяки своєму географічному положенню та природно-ресурсному потенціалу, визначається активним розвитком туризму та рекреації, в той же час, актуальними залишаються комплексні дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів регіону та їх суспільно-географічна оцінка.
Основою розвитку туристичної галузі виступають ресурси, задіяні в рекреаційно-туристичній діяльності, які при дотриманні елементарних природоохоронних і ресурсозберігаючих правил і технологій, можуть використовуватися тривалий час без суттєвих процесів деградації природних і соціально-культурних комплексів навіть за умови значних антропогенних навантажень [5]. Туристсько-рекреаційні ресурси включають в себе природні, історичні, культурні, соціальні та інші складові [3]. В той же час, традиційно, першим серед рекреаційно-туристичних ресурсів виділяється природної складової, адже окремі види природних ресурсів впливають на рекреаційно-туристичний процес комплексно, взаємодіють і взаємодоповнюють один одного і формують те неповторне природне оточення, на фоні якого людина реалізує свою потребу відпочивати та відтворювати життєву енергію [2, 3, 5].
Під природно-географічними ресурсами традиційно розуміють об’єкти та явища «природного» походження, які залучені або можуть бути залучені до туристсько-рекреаційної діяльності. До таких ресурсів відносяться ландшафти та компоненти природи (геологічні, орографічні, геологічні, гідрологічні, кліматичні, флористичні та фауністичні). В той же час, природно-антропогенними туристичними ресурсами вважаються ділянки землі, водної поверхні та повітряного простору над ними загальнонаціонального, регіонального та місцевого значення, які мають особливе природоохоронне, наукове, культурне, естетичне, рекреаційне, оздоровче значення та охороняються державою.
Херсонська область знаходиться в межах Причорноморської низовини, на всій її території переважають степові ландшафти, помірно-континентальний посушливий клімат. Область розташована в степовій зоні, на нижній течії р. Дніпра. Південні райони Херсонської області омивають води Чорного та Азовського морів, берегова лінія розчленована, тут є значна кількість заток і кіс-островів. На території області багато річок, у тому числі р. Дніпро (плавнева зона якого з великими просторами болотистих островів, рясно порізаних складною мережею рукавів, проток, єриків і озер) та р. Інгулець (найзвивистіша річка рівнинній частині Європи). У межах області розташована значна кількість озер різного походження; є також солоні і грязьові. Також є джерела мінеральних і геотермальних вод. Таким чином, багаті природні умови і ресурси Херсонського регіону, в поєднанням з відбуваються тут несприятливими природними та антропогенними процесами зумовили з одного боку різноманітні туристично-рекреаційні ресурси, з іншого - актуалізують проблему їх раціонального використання та охорони. Херсонська область має досить унікальні і важливі природно-заповідні об'єкти та території різного ієрархічного рівня, які і формують її природно-антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси регіону.
До природно-заповідного фонду Херсонської області належать природні території та об'єкти (біосферні заповідники, національні природні парки, заказники) і штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки садово-паркового мистецтва ). Ці об'єкти, в залежності від їх екологічної, історико-культурної та наукової цінності, мають загальнодержавне або місцеве значення [4].
Природно-заповідний фонд Херсонської області (рис. 1) представлений об’єктами загальнодержавного значення (серед них біосферні заповідники, національний природний парк, дендрологічний парк та різноманітні заказники) та місцевого значення (в тому числі: заказники, пам’ятки природи, пам’ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища).
Основою розвитку туристичної галузі виступають ресурси, задіяні в рекреаційно-туристичній діяльності, які при дотриманні елементарних природоохоронних і ресурсозберігаючих правил і технологій, можуть використовуватися тривалий час без суттєвих процесів деградації природних і соціально-культурних комплексів навіть за умови значних антропогенних навантажень [5]. Туристсько-рекреаційні ресурси включають в себе природні, історичні, культурні, соціальні та інші складові [3]. В той же час, традиційно, першим серед рекреаційно-туристичних ресурсів виділяється природної складової, адже окремі види природних ресурсів впливають на рекреаційно-туристичний процес комплексно, взаємодіють і взаємодоповнюють один одного і формують те неповторне природне оточення, на фоні якого людина реалізує свою потребу відпочивати та відтворювати життєву енергію [2, 3, 5].
Під природно-географічними ресурсами традиційно розуміють об’єкти та явища «природного» походження, які залучені або можуть бути залучені до туристсько-рекреаційної діяльності. До таких ресурсів відносяться ландшафти та компоненти природи (геологічні, орографічні, геологічні, гідрологічні, кліматичні, флористичні та фауністичні). В той же час, природно-антропогенними туристичними ресурсами вважаються ділянки землі, водної поверхні та повітряного простору над ними загальнонаціонального, регіонального та місцевого значення, які мають особливе природоохоронне, наукове, культурне, естетичне, рекреаційне, оздоровче значення та охороняються державою.
Херсонська область знаходиться в межах Причорноморської низовини, на всій її території переважають степові ландшафти, помірно-континентальний посушливий клімат. Область розташована в степовій зоні, на нижній течії р. Дніпра. Південні райони Херсонської області омивають води Чорного та Азовського морів, берегова лінія розчленована, тут є значна кількість заток і кіс-островів. На території області багато річок, у тому числі р. Дніпро (плавнева зона якого з великими просторами болотистих островів, рясно порізаних складною мережею рукавів, проток, єриків і озер) та р. Інгулець (найзвивистіша річка рівнинній частині Європи). У межах області розташована значна кількість озер різного походження; є також солоні і грязьові. Також є джерела мінеральних і геотермальних вод. Таким чином, багаті природні умови і ресурси Херсонського регіону, в поєднанням з відбуваються тут несприятливими природними та антропогенними процесами зумовили з одного боку різноманітні туристично-рекреаційні ресурси, з іншого - актуалізують проблему їх раціонального використання та охорони. Херсонська область має досить унікальні і важливі природно-заповідні об'єкти та території різного ієрархічного рівня, які і формують її природно-антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси регіону.
До природно-заповідного фонду Херсонської області належать природні території та об'єкти (біосферні заповідники, національні природні парки, заказники) і штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки садово-паркового мистецтва ). Ці об'єкти, в залежності від їх екологічної, історико-культурної та наукової цінності, мають загальнодержавне або місцеве значення [4].
Природно-заповідний фонд Херсонської області (рис. 1) представлений об’єктами загальнодержавного значення (серед них біосферні заповідники, національний природний парк, дендрологічний парк та різноманітні заказники) та місцевого значення (в тому числі: заказники, пам’ятки природи, пам’ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища).
Комментариев нет:
Отправить комментарий