Природоохоронні території як форма організації території та їх значення для рекреаційно-туристичної діяльності (на прикладі Херсонської області)

Природоохоронна територія – територія або акваторія, призначена для захисту і підтримки біологічної різноманітності та природних і пов'язаних із ними культурних ресурсів, захист яких встановлюється законом або іншими засобами [2]. 

Природоохоронні території України - території, створені з метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України [3]. Найважливішими з таких об'єктів є заповідники, національні парки, заказники. 

До природоохоронних територій Херсонської області належать природно-заповідні об’єкти загальнодержавного значення, зокрема два біосферні заповідники (Асканія Нова та Чорноморський), Азово-Сивашський національний природний парк, дендрологічний парк Асканія Нова та 7 заказників (серед яких ландшафтні, лісові, ботанічні). Об’єкти природно-заповідного фонду Херсонщини займають 15,9 % від площі усієї території області (4520,3 км² із 28461 км² ), із них 3998,6 км² – загальнодержавного значення, що у загальноукраїнському масштабі складає 14,5 % [1]. 

Природоохоронні території як ключовий об’єкт природокористування виконують соціальну, економічну і природоохоронну функції. Економічна функція полягає у відновленні робочої сили, розширенні сфери застосування праці і прискорений розвиток соціальної і виробничої інфраструктури; природоохоронна – в попередженні деградації природних рекреаційних комплексів під впливом антропогенної діяльності;соціальна – у задоволенні рекреаційних потреб населення. 

Тож, природоохоронні території є невід’ємною складовою туристсько-рекреаційного комплексу; враховуючи високу забезпеченість природно-антропогенними ресурсами Херсонщини, вони виступають рушійним чинником у розвитку туристсько-рекреаційного господарства регіону.