Вступ. Визначення туризму як однієї з галузей пріоритетного розвитку багатьох регіонів України зумовлює необхідність всебічного вивчення ресурсної бази, можливостей широкого використання територій для туристсько-рекреаційної діяльності, адже ця діяльність належить до видів суспільної практики із яскраво вираженою ресурсною орієнтацією. Морські узбережжя із комфортним кліматом, мальовничі ландшафти, лікувальні природні ресурси, пам’ятки історії та культури стали тим підґрунтям, на якому здавна базується відпочинок людини і сформувалась потужна сфера послуг – індустрія туризму [7].
Як відомо, туризм наша держава декларує як пріоритетний напрямок розвитку національної економіки на законодавчому і концептуальному рівнях, це також впливає і на розвиток окремих регіонів, в том числі і Херсонської області, яка завдяки своєму географічному положенню та природно-ресурсному потенціалу визначається активним розвитком туризму та рекреації. В той же час, важливим залишається комплексне вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів області, визначення їх територіального розподілу, часових та галузевих особливостей їх використання та перспектив подальшого розвитку туристсько-рекреаційної галузі регіону.
Виклад основного матеріалу. Традиційно, під туристсько-рекреаційними ресурсами розуміють сукупність об'єктів природного, природно-антропогенного, соціального походження, які використовуються для туризму та рекреації та впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності. Існує значна кількість класифікацій туристсько-рекреаційних ресурсів [8], ґрунтуючись на суспільно-географічному підході туристсько-рекреаційні ресурси поділяються на природно-географічні (природні та природно-антропогенні) та суспільно-географічні (історико-культурні, біосоціальні, подієві, інфраструктурні). Поєднання різних видів туристсько-рекреаційних ресурсів формує фундамент для розвитку туристичної та рекреаційної діяльності. Зрозуміло, що природні ресурси являються більш «усталеним» ресурсом, ніж суспільно-географічні. Стосовно останніх можна говорити про історичне та культурне надбання, яке має територія, в той же час, варто розуміти можливості його розширення, та головне – особливості соціально-економічного розвитку, що сприяє або гальмує розширення природно-антропогенних та усіх видів суспільно-географічних ресурсів.
Завдяки своєму географічному положенню та природно-ресурсному потенціалу Херсонська область визначається значним розвитком туризму та рекреації. Як відомо, область знаходиться в межах Причорноморської низовини, на всій її території переважають степові ландшафти, помірно-континентальний посушливий клімат. Область розташована в степовій зоні, в нижній течії р. Дніпра. Південні райони Херсонської області омивають води Чорного та Азовського морів, берегова лінія розчленована, тут є значна кількість заток і кіс-островів. На території області багато річок, у тому числі р. Дніпро (плавнева зона якого з великими просторами болотистих островів, рясно порізаних складною мережею рукавів, проток, єриків і озер) та р. Інгулець (найзвивистіша річка рівнинній частині Європи). У межах області розташована значна кількість озер різного походження, є солоні і грязьові; також є джерела мінеральних і геотермальних вод. Природно-антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси Херсонської області представлені об’єктами загальнодержавного значення (2 біосферних заповідника, 1 національний природний парк, 1 дендрологічний парк та 7 різноманітних заказників) та місцевого значення (в тому числі: заказники, пам’ятки природи, пам’ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища). В цілому, об’єкти природно-заповідного фонду Херсонщини займають 15,9% від площі усієї території області (4520,3 км2 із 28461 км2), із них 3998,6 км2 – загальнодержавного значення, що в загальнонаціональному масштабі складає 14,5% (територія загальнодержавного природно-заповідного фонду України складає 28 тис. км2) [4, 5].
Стосовно суспільно-географічних туристсько-рекреаційних ресурсів, варто відзначити, що історико-культурні туристсько-рекреаційні ресурси Херсонщини багаті та унікальні. Це підтверджує, по-перше, їх приналежність до різних історичних епох – від знахідок найдавніших стоянок до свідчень про культуру кіммерійців, скіфів, сарматів, греків; древніх слов’ян; запорізьких козаків, татар, турків, росіян. По-друге, тільки на цій території взаємодіють та змінюють одні одних Скіфське царство, грецькі колонії-міста; слов’янські поселення; Запорізька (Кам’янська) Січ та Кримське ханство; Османська Туреччина; Російська імперія. Найбільшими історико-культурними туристичними ресурсами, де практично представлені всі історичні епохи, володіють безпосередньо близькі до Дніпра Нововоронцовський, Білозерський, Верхньорогачицький, Горностаївський, Великолепетиський, Каховський, Цюрупинський, Голопристанський райони. Курганні пам’ятки є практично у всіх районах. Пам’ятниками та пам’ятними місцями і подіями вирізняються Генічеський, Асканівський, Скадовський рекреаційні центри, Каховсько-Бериславський та Херсонсько-Білозерсько-Голопристанський вузли [5].
До подієвих туристсько-рекреаційних ресурсів варто віднести щорічні різні фестивалі, серед яких «Купальськi зорi» у Голій Пристані, дитячий фестиваль «Золоте зернятко» в Залізному Порту, «Мельпомена Таврiї», «Черноморські ігри» в Скадовську. Найпопулярнішим був фестиваль «Таврійські Ігри» у м. Каховка, але з 2006 року він проводиться в Києві. Туристські інфраструктурні ресурси являють собою сукупність підприємств, що забезпечують екскурсійне обслуговування, транспортне, послуги гостинності і допоміжні послуги. Зокрема, санаторно-курортне господарство області у 2011 році складали 621 заклад санаторно-курортного господарства (3% від всіх відповідних закладів України), це: 569 дитячих оздоровчих табори (3,2%), 7 санаторіїв-профілакторіїв (3,1%), 12 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (2,4%), 32 бази відпочинку (1,6%), 1 будинок відпочинку (0,4%) [3].
Розподіл закладів санаторно-курортного господарства за районами Херсонської області підтверджує той факт, що основою їх розміщення є природно-ресурсний потенціал, зокрема їх найбільша кількість сконцентрована у приморських районах (Геніченський, Голопристанський, Скадовський, Каланчатський райони) та в тих, які розташовані вздовж річок та Каховського водосховища (Цюрупинський, Каховський, Нововоронцовський райони). Тож, низка інфраструктурних туристсько-рекреаційних ресурсів сформувалась багато десятиліть тому, трансформуюся постійно.
Наявність та використання туристсько-рекреаційних ресурсів в Херсонській області мають суттєві територіальні особливості. Використовуючи графоаналітичний метод багатовимірної класифікації було обчислено площу багатокутника для двох міських рад та всіх районів Херсонської області за кожен рік окремо [1].
Ранжовані значення показують, що найвищі їх значення мають Голопристанський, Цюрупинський, Горностаївський, Бериславський, Чаплинський райони та м. Херсон, що свідчить про від-носно високий рівень та використання в них туристсько-рекреаційних ресурсів. Найнижчі загальні суми індексів характерні для Верхньорогачиського, Великоолександрівського, Великолепетиського та Високопільського районів. За ступенем однорідності виділяються кілька районів (Бериславський, Білозерський, Верхньорогачанський, та Чаплинський), які характеризуються постійним зростанням показника однорідності розвитку. Значна група районів мають поступове зменшення цього показника у часі при збереженні високих значень для Скадовського району. За результатами кластерного аналізу виділяється одна велика стабільна за складом група із дванадцяти районів, що свідчить про відносну однорідність групи за умовами розвитку районів. Інша група складається із двох районів – Генічівського та Скадовського, які мають подібність у розвитку. Голопристанський, Цюрупинський, Каховський райони формують іншу групу. Найбільшу несхожість з іншими районами проявляють міста Нова Каховка і Херсон. З проведеного аналізу групування районів можна зробити висновок, що найменш здатні до асоціювання (найбільш індивідуальні у розвитку) м. Херсон, м. Нова Каховка, а також Голопристанський, Цюрупинський, Генічеський, Скадовський, Білозерський, Каховський райони. Саме ці територіальні об’єкти (міста та райони) і є найбільш забезпеченими туристсько-рекреаційними ресурсами та мають найбільші можливості для їх використання.
Аналіз чинників, які впливають на розподіл, забезпеченість та можливість використання туристсько-рекреаційних ресурсів Херсонської області, було здійснено на основі факторного аналізу [2].
За змістом перший фактор можна визначити як соціально-економічний фактор, найсильніша його дія характерна для м. Херсону, що пояснюється найбільшою концентрацією в обласному центрі об’єктів соціально-економічної діяльності. Для Каховського району і Новокаховської міськради – дія цього фактору позитивна; для всіх інших районів його дія має зворотний знак, що свідчить про їх суттєву відсталість у цьому аспекті. Другий фактор визначається як медико-рекреаційний. Необхідно зауважити, що цей фактор виділяється найбільш чітко. Медико-рекреаційний фактор проявляється досить сильно у Скадовському, Генічеському і Голопристанському районах, що зумовлено їх сприятливим географічним положенням та значними рекреаційними ресурсами. Для м. Херсону зберігається позитивне значення цього фактору, для всіх інших районів його дія має від’ємний знак. Третій фактор умовно визначається як територіально-інфраструктурний. Дія цього фактора по території області рівномірна – для 10 з 20 міст та районів його дія позитивна, найбільш впливовим він є у Каховському, Голопристанському, Білозерському, Бериславському і Великолепетиському районах.
Туристсько-рекреаційні ресурси, включаючи в себе природні та суспільні, є відображенням географічного положення, природних умов та ресурсів, результатом первинного заселення та формування поселенської мережі в різні історичні періоди, особливостями господарського освоєння, спеціалізацією регіону та сучасного соціально-економічного розвитку. Туристсько-рекреаційний комплекс в Херсонській області сформувався ще за радянської доби, спрямований здебільшого на оздоровлення населення, найбільше розвинуто санаторно-курортне господарство (санаторії, пансіонати та дитячі літні табори). Тож, з одного боку туристсько-рекреаційне господарство області є однією із галузей спеціалізації економіки регіону, з іншого – сприяє оздоровленню населення регіону та всієї держави. Тож, враховуючи значні туристсько-рекреаційні ресурси, важливо закцентувати увагу на їх використанні.
Як відомо, туристсько-рекреаційне природокористування виконує важливі функції [5]:
- задоволення потреб населення у відпочинку, оздоровленні, спілкуванні з природою, що сприяє зміцненню фізичного і розумового здоров'я суспільства (соціальна функція);
- відновлення робочої сили, прискорений розвиток соціальної і виробничої інфраструктури на територіях з активною туристсько-рекреаційною діяльністю, створення нових робочих місць (економічна функція);
- попередження деградації природних рекреаційних комплексів (природоохоронна або екологічна функції).
Висновки. Херсонська область має достатні природно-географічні та суспільно-географічні туристсько-рекреаційні ресурси. Херсонська область, враховуючи її географічне положення, особливості господарського освоєння, природо-ресурсний потенціал, має наявні туристсько-рекреаційні ресурси. Спостерігається їх значна територіальна диференціація, що зумовлює туристсько-рекреаційну спеціалізацію окремих міст та районів області. Вплив соціально-економічних перетворень в країні в цілому та в регіоні зокрема призвели до значних змін в управління та функціонування туристсько-рекреаційної галузі Херсонщини. Залишаюсь важливою галуззю економіки регіону, туристсько-рекреаційне господарство залишається перспективним напрямком розвитку Херсонської області, тому комплексні дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів регіону як основи формування зазначеної індустрії є своєчасними та актуальними.
Комментариев нет:
Отправить комментарий