Рекреація і туризм: управління ендогенно орієнтованим розвитком в умовах глобальних взаємовпливів

Проаналізовано світові та вітчизняні детермінанти вдосконалення методології, методики прогнозування, стратегічного планування розвитку рекреаційної сфери регіону та практики реалізації прогнозів і планів. Обґрунтовано: відтворювальний підхід до названих процесів; використання переваг внутрішньорегіональної, міжрегіональної і міжнародної інтеграції при виробленні рекреаційного продукту; збільшення частки атракцій антропогенного походження у фінансових результатах діяльності; удосконалення просторових маркетингових досліджень; необхідність активізації поглиблених досліджень ренти і рентних відносин у цій сфері. 

Процесно-системний підхід до формування туристичних потоків

На основі дослідження сутності та особливостей туристичної діяльності обґрунтовано необхідність логістизації формування туристичних потоків з використанням процесно-системного підходу, який забезпечує ефект синергізму за рахунок взаємопідсилюючих зв’язків логістичних процесів. 

Ще один погляд на «туристику» - як наукову систему

Постановка проблеми. Наукові дослідження у сфері туризму нині перебувають на стадії активного розвитку. Останнім часом формується понятійний апарат нової наукової системи, яка складається з прикладних наук про туризм, а також дисциплін щодо організації обслуговування туристів (рекреантів). Тому метою даної публікації є систематизація інформації щодо формування «туристики» та основних її понять. 

Ландшафт – як основа досліджень придатності та збереження території для розвитку туризму та рекреації

На рубежі двох століть у світовій економіці, як відомо, спостерігається тенденція переходу капіталу із сфери матеріального виробництва у сферу послуг, до якої належить і туристсько-рекреаційна галузь. Не обминули такі процеси й Україну. Особливо це відчутно в Західних областях, де існують всі передумови розвитку означеного виду господарювання. 

Концептуальні засади дослідження локальної туристичної системи

У статті розглянуто наукові теорії територіальної організації виробництва, на основі яких формується новітня концепція локальних туристичних систем (ЛТС), дано визначення ЛТС та сформульовано їх основні характеристики. 

Концепція локальних туристичних систем (ЛТС) - це сучасна модель територіального управління розвитком туризму в Італії. Її формування стало результатом поширення на індустрію туризму принципів системного підходу, економічної теорії, суспільної географії та менеджменту. Якщо говорити більш предметно, то теорія локальних туристичних систем запозичила елементи теорії промислових і економічних районів, суспільно-географічних комплексів, кластерів та інноваційних середовищ, дестинацій тощо. Дослідження ЛТС як альтернативної новітньої моделі управління туризмом почалося в 90-х роках ХХ століття, а вже у 2001 році вона була прийнята на законодавчому рівні в Італії. За більш ніж десятиріччя країна відчула позитивні наслідки місцевого управління туризмом, яке дозволяє швидше реагувати на зміни в кон’юнктурі ринку, впроваджувати новітні технології (системи бронювання в реальному часі, платформи з управління об’єктами інфраструктури тощо), проводити концентровану політику маркетингу, дотримуватися принципів сталого розвитку, постійно стежити за станом туристсько-рекреаційних ресурсів і так далі. Тому для того, щоб краще розуміти концепцію власне локальних туристичних систем, необхідно проаналізувати теорії, на основі яких вона сформувалася. 

Партнерство культуры и туризма: вступление в XXI век

Ключевые слова: культура, туризм, Государственная Дума, ЮНЕСКО, развитие, закон. 

На первый взгляд партнерство культуры и туризма самоочевидно. В действительности - это весьма непростой, а для России покамест даже мучительный узел. 

Передумови формування стійкого туризму

Раціональне використання рекреаційних ресурсів держави обумовлене доцільною політикою в цьому напрямку. Стійкий розвиток туризму є необхідною умовою за наявних негативних наслідків, що пов'язані з цією галуззю економіки, тому завданням статті є огляд передумов та засад такого туризму, який характеризується конкурентоспроможністю та не несе негативних наслідків.